П'ять найбільших супутників Урана виявилися відповідальними за зменшення його кілець. Як виявило моделювання, обертання Міранди, Арієль, Умбрієль, Титанії і Оберона навколо планети призводить до втрати криги з кілець, зменшуючи їх. Утім, водночас ці супутники своїм матеріалом можуть знову поповнювати кільця, завдяки чому вони не зникли остаточно. Про це пише Space.com, а стаття з результатами моделювання астрономів доступна на arXiv.
Чому звернули увагу на супутники?
Навколо Урана астрономи нараховують 13 тьмяних кілець, що складаються з водяної криги і пилу. Вони простягаються на відстань, у чотири рази більшу від радіуса самого Урана, але досі точно невідомо, як вони сформувалися, і що підтримує їхню цілісність. Вважається, що основна частина матеріалу для формування кілець виникла зі зруйнованих у минулому планети супутників. Утім, ці кільця не розсіялися, а продовжують триматися на місці, імовірно, через гравітаційний вплив решти 27 супутників Урана. Виявити вплив найбільших з них — Міранди, Арієль, Умбрієль, Титанії і Оберона — вирішили астрономи з Каліфорнійського університету.
Як супутники впливають на кільця?
Моделюючи динаміку системи супутників Урана, науковці виявили, що ці п'ять супутників мають бути основною причиною збурень для кілець планети. Попри свої невеликі відносно, наприклад, супутників Юпітера розміри, їхня взаємодія між собою і з планетою, створює орбітальні резонанси. Вони не змінюють орбіти супутників, але своїм впливом викидають матеріал з кілець Урана. Найбільший вплив на них мають найближчі до кілець супутники — Міранда і Арієль. Вони відбирають матеріал з віддалених кілець, які находяться на відстані 109 тисяч кілометрів від Урана.
Моделювання астрономів свідчить, що через супутники Уран втрачає близько 40 відсотків маси кілець кожні 10 мільйонів років. Однак, вважають вчені, ці ж супутники можуть і поповнювати кільця матеріалом — наприклад, речовиною від вивержень кріовулканів на них чи пилом від зіткнень з мікрометеороїдами.
- Окрім того, що супутники Урана руйнують його кільця, вони можуть приховувати під своєю кригою океани. Про це свідчать спостереження апарата «Вояджер-2» — єдиного, що дістався системи Урана.