Особливості рельєфу біля північного полюса Меркурія видали поклади соляних льодовиків. На думку планетологів, у цих льодовиках зберігаються леткі речовини, більшість яких зникла з Меркурія мільярди років тому під впливом сонячного світла. Присутність цих речовин може зробити місцевість біля льодовиків придатною для життя, вважають вчені. Про це розповів Інститут планетології США, а стаття науковців опублікована у The Planetary Science Journal.
Північний полярний регіон Меркурія на зображенні «Месенджера». Кольори позначають температуру поверхні: червоним — вищі, а фіолетовим — нижчі. NASA/Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory/Carnegie Institution of Washington
Що шукали астрономи?
Оскільки Меркурій знаходиться найближче до Сонця з усіх планет нашої системи, астрономи припустили, що планета давно втратила через високі температури всі свої леткі речовини. Це зокрема вода, вуглекислий газ, сірка та інші сполуки, які можуть зокрема грати роль у придатності планети до життя. Пізніше апарат «Месенджер» виявив, що невеликий шар поверхні Меркурія все ж має невелику кількість сірки, хлору, натрію та калію. Утім, скільки цих речовин лишилося на планеті, як вони збереглися та коли утворилися — лишається невідомим. Підказку до відповіді на ці питання виявили планетологи Інституту планетології США.
Що вказало на льодовики?
Використовуючи архівні спостереження місії «Месенджер», науковці вивчали зокрема місцевість Borealis Chaos, яка знаходиться у північній полярній частині Меркурія. Вона характеризується змішаними деталями рельєфу, зокрема кряжами, розломами, западинами і рівнинами, на яких «Месенджер» також виявив сліди летких речовин. Утім, увагу науковців привернула не їхня наявність, а невеликі заглиблення на поверхні планети. Вони нагадували так звані сублімаційні ями, які на Землі чи Плутоні виникають від перетворення криги одразу на газ під впливом сонячного світла.
На думку планетологів, ці ями свідчать про те, що під поверхнею Меркурія принаймні у регіоні Borealis Chaos можуть міститися льодовики, у яких знаходяться леткі речовини. Частина з них потрапила на поверхню, наприклад, через удари астероїдів. Однак, більшість лишається у надрах, де зберігає, можливо, умови, придатні для життя бактерій-екстремофілів.
- Ще один елемент меркуріанського рельєфу — розломи на поверхні — виявив, що планета продовжує стискатися через охолодження. Вже зараз радіус Меркурія вже на сім кілометрів менший, ніж був три мільярди років тому.