На кометі Чурюмова — Герасименко відкрили печери

Астрономи вперше виявили печери на поверхні комети Чурюмова — Герасименко. Досі печери не знаходили на жодній відомій кометі, а викрити їх на кометі Чурюмова — Герасименко допомогла її тривимірна модель, створена за фото місії «Розетта». Відкриття допоможе астрономам пояснити, чому на кометі періодично з'являються шлейфи із криги. Про відкриття розповіло видання New Scientist, стаття астрономів доступна на arXiv.

Комета Чурюмова — Герасименко на світлині «Розетти» у серпні 2014.  ESA / Rosetta / NAVCAM

Комета Чурюмова — Герасименко на світлині «Розетти» у серпні 2014. ESA / Rosetta / NAVCAM

Чим цікаві кометні печери?

Ями, жерла згаслих вулканів, тріщини й печери на тілах Сонячної системи надзвичайно цікаві астрономам, адже можуть і розповісти вченим про підповерхневу будову цих тіл, і захищати від космічного випромінювання цінні речовини на них. Зокрема у цих геологічних утвореннях можуть лишатися недоторканими леткі речовини, як-от водяна крига. На кометах й астероїдах ця крига може бути реліктом з часів утворення Сонячної системи, адже ці тіла створені із первісного матеріалу, з якого пізніше збудувалися планети і їхні супутники. Утім, із понад 3 500 тисяч відомих ям, тріщин і печер на тілах навколо Сонця, досі жодного такого утворення не знаходили на кометах. Заповнити цю прогалину вдалося астрономам Науково-дослідного інституту астрофізики й планетології Франції.

Що дізналися про печери на кометі Чурюмова — Герасименко?

Для свого дослідження вчені проаналізували понад сто тисяч знімків, які з поверхні комети зробила станція «Розетта» у 2016 році. Особливу увагу дослідників привернули яскраві плями діаметром від 15 до 30 метрів, які на знімках «Розетти» відбивали більше світла. На думку науковців, яскравість цих плям може пояснити крига, яка добре відбиває світло. Аналізуючи яскравість плям, вчені побудували тривимірну модель комети й побачили, що лід не просто лежить на поверхні, а може зберігатися у печерах глибиною від 20 до 47 метрів.

Плями на знімках «Розетти», які на думку вчених є входами у печери. CNES / ESA / Rosetta / MPS / OSIRIS / Guillaume Faury et al. / arXiv, 2024

Плями на знімках «Розетти», які на думку вчених є входами у печери. CNES / ESA / Rosetta / MPS / OSIRIS / Guillaume Faury et al. / arXiv, 2024

Точно сказати, яка крига знаходиться у цих заглибленнях поки неможливо, але у її наявності вчені переконані. Зокрема на користь цього свідчать періодичні короткотривалі крижані шлейфи, які з Чурюмова — Герасименко спостерігають астрономи. На думку авторів нового дослідження, ці викиди складаються із печерної криги, коли на неї тимчасово потрапляє сонячне світло. Вони сподіваються, що майбутні дослідження інших комет зможуть виявити схожі структури, а космічні апарати навіть зможуть дослідити їх напряму.

Викид шлейфу криги з однієї зі знайжених печер, який сфотографувала «Розетта». CNES / ESA / Rosetta / MPS / OSIRIS / Guillaume Faury et al. / arXiv, 2024

Викид шлейфу криги з однієї зі знайжених печер, який сфотографувала «Розетта». CNES / ESA / Rosetta / MPS / OSIRIS / Guillaume Faury et al. / arXiv, 2024

  • Крім печер, місії «Розетта» вдалося знайти на кометі Чурюмова — Герасименко органічні речовини. Вони були такими самими, як і на решті тіл Сонячної системи, що свідчить про спільну з ним історію формування Чурюмова — Герасименко.