Досліджуючи морське дно, вчені виявили у Балтійському морі кам'яну стіну довжиною до кілометра, що її датували щонайменше 8 500 роками і віднесли до кінця кам'яної доби. Вчені припускають, первісні європейці побудували й використовували її для полювання на північних оленів, розповідає Science. Стаття науковців опублікована у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Цифрова реконструкція стіни кам'яної доби у минулому на основі тривимірних даних з дна моря. Michał Grabowski
👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!
Як на дні моря знайти тисячолітні будови?
Морське дно може багато розповісти науковцям про геологічні, біологічні та антропогенні процеси, що відбувалися протягом історії у конкретній місцевості. Через це воно регулярно стає центром уваги дослідників, які вивчають його, зокрема, за допомогою новітніх акустичних технологій, що картують дно моря завдяки інструментам із кораблів.
У новому дослідженні такі методи визначення рельєфу використали для вивчення Балтійського моря. І на відстані приблизно 10 кілометрів від берега міста Рерік, що у Німеччині, та на глибині 21 метра радари вказали на наявність незвичної для місцевості кам'яної структури. Вона мала довжину у 971 метр і складалася із каменів і валунів. Спершу науковці припустили, що камені вишикувалися через вплив льодовика, але згодом відкинули цю ідею, оскільки лінія стіни пролягала перпендикулярно до типових льодовикових відкладень. Тож найімовірнішою залишилася версія про рукотворність стіни.
Як використовувалася стіна?
Щоб з'ясувати більше про кам'яну стіну, науковці відправили до неї підводний віддалено керований апарат з камерою. За його знімками вчені визначили, що конструкція складається 1 673 каменів, розміщених один біля одного. Більшість мали розмір від тенісного до футбольного м'яча, але деякі сягали розмірів автомобіля. За радіовуглецевим датуванням відкладів біля стіни її вік оцінили у 10 000-8 500 років, що відповідало кінцю кам'яної доби в регіоні. У той час локація ще перебувала на суходолі, поки її не затопило підняттям рівня моря.
Частина стіни з дна моря, яку відтворили за знімками з підводного апарату. P. Hoy / University of Rostock; Agisoft Metashape and J. Auer / LAKD M-V
На більшості своєї протяжності стіна мала висоту не більше 50 сантиметрів, тому вона навряд чи була бар'єром. Натомість вчені вважають, що це була допоміжна конструкція для полювання, у якій використовувалися знання про схильність копитних тварин слідувати лінійним елементам ландшафту, як-от рухатися вздовж струмків. Імовірно, первісні європейці вели своєю стіною таких тварин, як-от північні олені, до пастки. Тобто їхня стіна була не перешкодою, а своєрідною стежкою. Подібні конструкції знаходили і в інших частинах світу, однак балтійська стіна є найдавнішою і найбільшою у Європі. Вчені планують провести більше вивчень місцевості, щоб відшукати можливі інші сліди людини, які підтвердили б призначення стіни, як-от наконечники стріл чи списів та кістки оленів.