Американські вчені з'ясували, що у частини людей у момент помирання мозок активізується до стану, що його пов'язують зі свідомістю, навіть якщо до того людина перебувала у комі. Це явище може обумовлювати близькосмертні переживання, про які повідомляють люди, що пережили клінічну смерть. Таким чином, мозок може активізуватися процесом помирання, міркують автори у статті журналу Proceedings of the National Academy of Sciences.
За чиєю смертю спостерігали вчені?
Науковці Мічиганського університету проаналізували дані електроенцефалографії — відстеження електричної активності мозку — у чотирьох пацієнтів, які потрапили до лікарні через серцевий напад або крововилив у мозок. Протягом останньої доби усі вони перебували у комі, і через невтішні прогнози лікарі відключили пацієнтів від апаратів життєзабезпечення з погодження родичів хворих. У цей час електроенцефалограф залишався на голові пацієнтів та продовжував реєструвати активність мозку.
Що відбувалося з мозком помираючих людей?
Протягом кількох секунд після відключення вентиляції легень у двох пацієнтів відмітили різке зростання частоти серцевих скорочень, а також активності мозку у діапазоні гама-ритму — коливань, що їх пов'язують із зосередженням, мисленням та сприйняттям. Дослідники також виявили у цих людей сплески функціональної взаємодії у ділянках потилично-скронево-тім'яної зони, які вважаються ключовими для свідомого візуального сприйняття. У двох інших пацієнтів не відмітили подібних змін, зокрема зростання серцебиття при зниженні рівня кисню. Оскільки для останнього потрібне нормальне функціонування автономної нервової системи, чого не було у двох інших пацієнтів, можливо, вона необхідна і для збільшення частки гама-ритмів мозку при смерті.
Результати узгоджуються з попереднім спостереженням за помираючою людиною, під час якого теж виявили стрімке збільшення гама-коливань активності мозку. Теоретично, ці пацієнти могли на короткий час прийти до тями або мати близькосмертні переживання, як-то згадування епізодів свого життя або спостерігання світла в кінці тунелю чи мати відчуття виходу з тіла, про що часто розповідають люди, які пережили клінічну смерть. Однак цікаво, що усі троє людей мали історію судом — одна під час вагітності, інша — за день до серцевого нападу, а третя — вже після останньої госпіталізації. Можливо, що зниження рівня кисню спровокувало у цих пацієнтів черговий напад, подібний до епілептичного, оскільки вони до нього схильні. Зрештою, при епілептичних судомах люди іноді теж проявляють візуальні галюцинації та відчуття виходу з тіла. Але це питання ще потребує подальших вивчень.
Щодо того, чому люди взагалі можуть мати близькосмертні переживання, деякі вчені звертаються до практичної сторони з точки зору еволюції. Наприклад, пояснюють явище як захисний механізм, який розвинувся з імітації смерті, якою тварини захищаються від хижаків.