Австралійські дослідники виявили найбільший із відомих клонів на Землі — це морська трава Posidonia australis, яка поширилася прибережними водами Австралії у довжину на 180 кілометрів. Її вік оцінюється приблизно в 4 500 років, про що згадується в статті журналу Proceedings of the Royal Society B.
Лука з клонованої посідонії в затоці Шарк. Rachel Austin / University of Western Australia
Багато видів живих організмів замість статевого розмноження відтворюють себе клонуванням, тобто утворенням генетично ідентичного до себе потомства. Явище особливо поширене серед рослин, утім, деякі випадки клонування серед них все ще здатні здивувати навіть дослідників. Свідками незвичайного розмноження рослини стала група науковців Університету Західної Австралії та Університету Фліндерса.
Науковці займалися вивченням морської трави Posidonia australis, яка вкриває морське дно густим килимом, у затоці Шарк на заході Австралії, що є північною частиною її ареалу. У рамках дослідження вчені відбирали зразки посідонії, усього 133, із десятьох різних локацій, а в лабораторії добували та вивчали її ДНК.
Генетичне дослідження дало неочікуваний результат: рослини на дев'ятьох із десяти морських лук мали однаковий геном. По суті, вони представляли єдиний організм, який простягнувся щонайменше на 180 кілометрів австралійського прибережжя. Відібрані вченими зразки належали рослинам, які проросли з коренів материнського організму, хоча деякі з часом відділилися від спільної кореневої системи та утворили окремі луки. Так автори зробили висновок про відкриття наразі найбільшого відомого клона на Землі.
Зважаючи на звичайні темпи зростання луків посідонії, науковці припускають, що вік морської трави в затоці Шарк складає щонайменше 4 500 років. Але на цьому вона не перестає дивувати. З'ясувалося, усі ці клони є поліплоїдними, маючи замість двох чотири набори хромосом, які до того ж походять із двох видів рослин: Posidonia australis, а також іншого, наразі не визначеного виду посідонії. У рослин поліплоїдність може призводити до стерильності, тобто нездатності розмножуватися статево, але водночас покращує стійкість до несприятливих факторів довкілля. Можливо, саме завдяки цьому посідонії вдалося так довго виживати й поширитися на значну територію австралійських вод. Утім, чи допоможе це їй надалі протистояти дедалі більш помітним змінам клімату, ще слід з'ясувати.
Вік посідонії з затоки Шарк вражає, однак серед рослин є клони, що прожили довше. Наприклад, вік лісу Пандо, утвореного тополею, оцінюють приблизно в 14 000 років. А про потенційно найстаріше неклональне дерево, ми писали в нещодавній новині.