Американські дослідники знайшли спосіб посилити CAR-Т-клітинну терапію раку. Їхні досліди на мишах показали, що застосування модифікованого людського інтерлейкіну сприяє збільшенню кількості імунних клітин, здатних ефективно боротися з пухлинами, та посилює їхню протиракову дію. Свої результати вчені опублікували в журналі Nature Communications.
Зеленим позначено CAR-Т-клітини, синім - злоякісні клітини, червоним - імунні клітини макрофаги. Michael Rettig / Bursky Center for Human Immunology & Immunology & Immunotherapy Programs
Що це за терапія?
Одним із сучасних типів імунотерапії раку є CAR-Т-клітинна терапія. Вона полягає у вилученні імунних Т-клітин зі зразка крові пацієнта та їх генетичній модифікації, завдяки якій вони починають виробляти на поверхні рецептори, здатні зв'язуватися зі специфічними антигенами ракових клітин. Так імунна система може краще знаходити та боротися з клітинами пухлин. Але лікування спрацьовує не у всіх, і навіть серед тих, хто спочатку добре реагує на нього, хвороба може повертатися пізніше. Прагнучи покращити ефективність CAR-Т-клітинної терапії, науковці Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, знайшли молекулу, яка посилює дію модифікованих імунних клітин.
Яку сполуку розглядали як помічну?
Молекула rhIL-7-hyFc — генетично модифікована та стабільніша версія людського інтерлейкіну-17. Попередні дослідження показали, що внутрішньом'язове його введення спричиняє суттєве зростання кількості Т-клітин у крові без серйозних побічних ефектів. Тож вчені подумали, що її можна використати для збільшення кількості змінених, тобто CAR-Т-клітин, що матиме сильніший протираковий ефект. Після вдалих випробувань на культурі клітин, вони перейшли до досліджень на мишах із агресивною В-клітинною лімфомою, яку лікували внесенням CAR-Т-клітин.
Яких результатів добилися на мишах?
Миші, яким ввели лише модифіковані клітини, отримали небагато користі від терапії, проживши лише близько місяця. Натомість 100 відсотків тих, що їм скомбінували Т-клітини та rhIL-7-hyFc, були живими ще й на 80 (в іншій моделі хвороби — на 175) день від початку лікування. Аналіз крові показав, що у цих тварин кількість CAR-Т-клітин була на чотири порядки більшою, тобто у 10 000 разів, ніж у тих, що не отримали rhIL-7-hyFc. Що важливо, у більшості піддослідних пухлини вже за 35 днів зменшилися до розмірів, коли вони непомітні. Жодних серйозних побічних ефектів лікування вчені не відмітили, але виявили збільшення цитотоксичності імунних клітин у 2-4 рази, що вказує на посилення їхньої протиракової дії. Оскільки і CAR-Т-клітини, і rhIL-7-hyFc вже використовували в людей, це дає надію, що результати, отримані на мишах, невдовзі вдасться повторити на пацієнтах — відповідне клінічне дослідження уже проводиться.
CAR-Т-клітинну терапію зазвичай використовують проти ракових захворювань крові, однак каліфорнійські вчені знайшли спосіб пристосувати її і до інших пухлин. У цьому їм допоміг ультразвук.