Нове дослідження місячного ґрунту, доставленого місією «Аполлон-17», виявило, що вік Місяця складає щонайменше 4,46 мільярда років. Ця оцінка на 40 мільйонів років більша за попередні та означає, що супутник Землі сформувався вже через 110 мільйонів років після формування Сонячної системи. Про це розповіло видання New Scientist. Стаття вчених опублікована у Geochemical Perspectives Letters.
Астронавт місії «Аполлон-17» Гаррісон Шмітт збирає зразки. NASA
Як утворився Місяць?
Основною теорією формування Місяця, з якою погоджується більшість науковців, є масштабна ударна подія, у якій протоземля зіткнулася із тілом, порівняним із Марсом. Викинутий внаслідок цього матеріал став речовиною для утворення Місяця, що підтверджує будова супутника, а також хімічний склад його базальтів. Втім, астрономи досі не дійшли згоди, коли саме відбулася ця подія.
Моделювання, засноване на особливостях будови і складу Місяця дозволяє визначити його вік у проміжку від 4,43 до 4,47 мільярда років. А вік найстаріших знайдених зразків оцінювали у 4,42 мільярда років. Нову, і одну з найточніших оцінок, вдалося отримати дослідникам з Чиказького університету за допомогою зразків місячних порід, доставлених астронавтами місії «Аполлон-17» 1972 року.
Як рахували вік Місяця?
У зразках дослідники шукали кристали циркону, які містять радіоактивний уран. Він розпадається на свинець з визначеною швидкістю, тому за співвідношенням свинцю і урану можна визначити вік породи. Утім, попередні дослідження не давали точних оцінок, оскільки вони не могли підтвердити, що виявлений свинець утворився внаслідок радіоактивного розпаду, а не був занесений з інших джерел.
Тепер вчені використали метод атомно-зондової томографії, яка дала можливість визначити положення атомів потрібних елементів та підтвердити їхнє походження. Аналіз засвідчив, що вік циркону у зразках порід налічує щонайменше 4,46 мільярда років — це найстаріші зразки місячного циркону та одна з найточніших оцінок часу формування Місяця.
- Завдяки «Аполлону-17» астрономи не лише уточнили вік Місяця, а і виявили, що апарати на Місяці можуть викликати місяцетруси. Від нагрівання конструкція посадкового модуля «Аполлона-17» розширювалася, провокуючи достатні вібрації, щоб їх реєстрували сейсмометри.