Миші з людським геном попищали складніше за своїх родичів

Миші, яким науковці ввели людський ген, видали складніші звуки за своїх родичів без нього. Цей ген є у більшості людей, залучений у регуляції активності генів у мозку та відрізняє сучасних людей від давніх — неандертальців і денисівців. Тепер науковці вважають, що він відіграв ключову роль у появі мовлення у людського виду, впливаючи на розвиток мозку ще в утробі. Дослідження опублікували в журналі Nature Communications.

Миші з людським геном попищали складніше за своїх родичів. GIPHY

Про що попищали генетично модифіковані миші?

За допомогою технології редагування геному CRISPR науковці змінили ділянку гена NOVA1, яка кодує всього одну амінокислоту, — настільки незначні відмінності має цей ген у людей, порівняно з мишачим. Утім навіть така заміна призвела до того, що в мозку мишей змінилися процеси альтернативного сплайсингу — модифікацій РНК, які дозволяють з одного гена отримати різні білки. Гени, на які повпливали такі зміни, вже пов’язували зі звуковим спілкуванням.

Спостереження за генетично модифікованими мишами виявило два періоди, коли їхній писк відрізнявся від писку інших мишей. Вперше — коли новонароджених мишенят розділяли із матерями, через що їхні сигнали горя відрізнялися від таких у звичайних мишенят. Вдруге ці зміни виявлялися у дорослому віці у самців, коли вони складнішими звуками закликали до розмноження самиць у тічці.

• Науковці вже вживляли мишам ген від прадавніх одноклітинних організмів віком 700 мільйонів років. І хоча самі ці організми не мали стовбурових клітин, у мишей цей ген працював саме регулюючи процеси поділу стовбурових клітин.