Мажорна музика неоднаково звеселила людей з різних культур

Сприйняття мажорної музики як більш веселої, на противагу мінорній, австралійські вчені назвали наслідком впливу західної культури. Їхнє дослідження з учасниками віддалених поселень Папуа — Нової Гвінеї показує, що схильність називати музику в мажорному ладі більш життєрадісною сильно залежить від того, наскільки людина піддається впливу західної музики, що спростовує ідею про універсальність впливу музики на емоції. Результати опубліковані в журналі PLOS One.

Яка проблема з універсальністю музики?

Музика може мати значний вплив на емоційний стан людини, змінюючи або посилюючи почуття. Багато хто й сам у цьому впевнився, збільшуючи свою тугу прослуховуванням сумної музики. Але що робить її сумною або веселою? Зазвичай у західних культурах музику в мажорному ладі ми схильні сприймати як енергійну, піднесену, а в мінорному — як сумну, журливу. Цим користуються й кінокомпозитори, підбираючи музичний супровід, що посилюватиме почуття, які намагається передати окрема сцена. Утім, дослідження, проведені з людьми у віддалених від впливу західної культури регіонах, показали, що сприйняття музики може бути не універсальним, обумовленим середовищем зростання явищем. І те, що для нас є сумною мелодією, іншим може здаватися дивним. Схожий результат отримали й науковці Університету Західного Сіднея.

Як вивчали вплив музики цього разу?

У пошуках відповідей про сприйняття музики вчені звернулися до жителів віддаленого регіону Папуа — Нової Гвінеї. Усього було залучено 169 учасників, що проживали у сусідніх, але важкодоступних поселеннях, що різною мірою піддаються впливу західної музики. Їм пропонували послухати пари з мажорних та мінорних кадансу й мелодії, а потім просили оцінити, після котрої з двох вони стали почуватися щасливішими. Для порівняння, таке ж тестування пройшли 79 учасників у Сіднеї, причому частина з них були музикантами. Результати проаналізували за допомогою статистичного методу Баєсове висновування, що вчені вважають перевагою їхнього дослідження над більшістю схожих.

Наскільки подібною була реакція учасників?

Науковці стверджують, що те, як мажорна й мінорна музика впливає на наш емоційний стан, значною мірою визначається тим, наскільки нам близька конкретно західна музика. Люди із груп, що частіше стикалися із західною музикою, були більш схильні називати життєрадісною мажорну. Що стосується кадансів, то лише в угрупованні, що найменше піддається впливу західної музики, мажор не здався радіснішим за мінор. Однак мажорні мелодії лише одному з трьох угруповань здалися щасливішими за мінорні, на противагу усім сіднейським учасникам (серед останніх ефект також сильніше проявився у музикантів). Таким чином, науковці не знайшли доказів універсальності сприйняття мажорної та мінорної музики людьми з різних культур.