Мінерал галеніт для виготовлення в Нубії каялу, тобто підводки чи олівця для очей, могли видобувати в родовищах Стародавнього Єгипту. На це вказав ізотопний аналіз збережених зразків косметики. Таке відкриття свідчить про розвинені торгівельні відносини між двома регіонами, сформовані ще в бронзову добу. Дослідження опублікували в журналі Scientific Reports.
Бюст єгипетської цариці Нефертіті з каялом навколо очей. Society for the Promotion of the Egyptian Museum Berlin
Як ідентифікували джерела галеніту для косметики?
Дослідники проаналізували 11 зразків каялу з поховань в історичному регіоні Нижня Нубія, який знаходився на південь від Стародавнього Єгипту, а зараз на цій території розташований Судан і частина Єгипту. Усі зразки були датовані середньою та пізньою бронзовою добою, а саме 2000-1295 роками до нашої ери. Вони порівнювали вміст ізотопів свинцю в цих зразках та галеніті, видобутому в різних родовищах.
Посудина з мінералу травертину з фаянсовою кришкою, у якій зберігали каял. R. Lemos / Museum Gustavianum, Uppsala University
Частину зразків пов’язали з родовищами Гебель-ель-Зейт у південно-західній частині Суецької затоки в Єгипті, а іншу — з поки не ідентифікованими родовищами галеніту, імовірно, на єгипетському узбережжі Червоного моря або в самій Нубії. Це відкриття проливає світло на торгівельні відносини між Стародавнім Єгиптом та Нижньою Нубією, яка у II тисячолітті до нашої ери перебувала під його контролем. Воно також розповість більше про особливості використання косметики в ритуалах в обох регіонах.
- В Ірані науковці знайшли сліди найдавнішої у світі губної помади — їй близько 4000 років, а її склад нагадує сучасні косметичні засоби.
- А дослідження артефактів з Балкан вказало на використання європейцями косметики на основі мінералів свинцю, бджолиного воску, рослинної олії та тваринного жиру ще 6000 років тому.