Під крижаним покривом карликових планет Сонячної системи Макемаке й Ериди може знаходитися океан, свідчать нові спостереження «Джеймса Вебба». Телескоп знайшов сліди танення криги, яка, на думку астрономів, могла деформуватися під впливом гідротермальних процесів на океанічному дні. Досі вченим не вдавалося виявити на таких планетах будь-яких ознак підповерхневих океанів. Про це розповіло видання New Scientist з посиланням на статтю науковців, опубліковану на arXiv.
Художнє зображення Макемаке з її супутником. NASA, ESA, A. Parker and M. Buie (Southwest Research Institute), W. Grundy (Lowell Observatory), and K. Noll (NASA GSFC)
Чому дотепер не бачили на карликових планетах океани?
Карликові планети, що знаходяться за орбітою Нептуна у поясі Койпера, важко вивчати — зазвичай вони невеликі, тьмяні й знаходяться далеко. Тому дотепер про них відомо небагато, зокрема й про їхню внутрішню структуру. Та вчені припускають, що найбільші з них, як-от Макемаке й Ерида, можуть мати тверде кам'янисте ядро, вкрите товстим шаром криги. Утім, невідомо, чи може це ядро створювати достатньо тепла, наприклад, у ході розпаду радіоактивних ізотопів, щоб підтримувати під кригою рідкий океан, як на супутнику Юпітера Європі чи супутнику Сатурна Енцеладі. Дізнатися більше про Макемаке й Ериду астрономам допоміг телескоп «Джеймс Вебб», що отримав детальний хімічний аналіз поверхонь планет завдяки спостереженням в інфрачервоному діапазоні.
Що видало океани?
За різним співвідношенням дейтерію і водню у кризі телескоп виявив, що деякі ділянки поверхні Макемаке й Ериди пережили танення і повторне замерзання, що оновило шар метанової криги на них. Астрономи вважають, що джерелом нового метану стали надра самих планет. Аби метан сформувався, під поверхнею планет мали відбутися процеси, що спричинили нагрівання до більш як 150 градусів Цельсія. Наприклад, гідротермальна активність на дні океану, яку підтримувало тепло ядер планет. Астрономи планують провести спостереження й за іншими карликовими планетами поясу Койпера, щоб виявити, чи можуть і на них відбуватися схожі процеси, адже відомостей про надра таких об'єктів досі небагато.
- Раніше «Джеймс Вебб» підтвердив, що вуглекислий газ, який знаходили на поверхні супутника Юпітера Європи, походить з його океану. Це свідчить про його можливу придатність для появи життя.