Люди поступилися в моногамності бобрам, але перевершили шимпанзе

За поширеністю моногамності, тобто парування з одним партнером протягом всього життя, люди виявилися подібними на бобрів і гібонів, а не найближчих родичів — шимпанзе. Це науковці з’ясували, порівнявши кількість різних і зведених братів і сестер у тварин різних видів. Як вважають дослідники, поява в людей моногамності була рисою, яка допомогла нашому виду виділитися серед приматів і розвинути культуру зі складними соціальними зв’язками. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences.

Білорукі гібони — одні з небагатьох приматів, які мають схожий на людський рівень моногамності. Wikimedia Commons

Наскільки рідкісною виявилася моногамність у тваринному світі?

Попередні спроби оцінити людську моно- чи полігамність впиралися в те, що в різних культурах до вибору партнерів ставилися кардинально по-різному. Тож біологи запропонували метод, який дозволяє легко порівняти людей та інших ссавців: оцінку кількості різних і зведених братів або сестер. У моногамних тварин переважають нащадки, що між собою є рідними братами та сестрами, тоді як у полігамних — ті, що є зведеними.

У дослідженні науковець аналізував 103 доіндустріальні соціальні групи людей, починаючи з фермерів кам’яної доби, чию ДНК виявляли в сучасній Туреччині, і закінчуючи сучасними групами мисливців-збирачів із Танзанії. Ці дані він порівнював з даними про спорідненість нащадків серед 70 різних видів ссавців. Так вдалося створити рейтинг тварин від найбільш до найменш моногамних: цей список очолили каліфорнійські миші (Peromyscus californicus), які паруються лише раз на життя, а в самому кінці його опинилися шотландські вівці, у яких нащадків від одного батька та матері виявилося всього 0,6 відсотка.

Люди за таким критерієм виявилися сьомими серед 11 найбільш моногамних видів, опинившись між бобрами та білорукими гібонами (Hylobates lar). Частка рідних братів і сестер серед нащадків людей складала 70 відсотків, тоді як у бобрів і гібонів — 73 і 63 відсотки. Єдиним іншим приматом у списку був бородатий тамарин (Saguinus mystax), тоді як у горил і шимпанзе частка рідних братів і сестер склала всього шість і чотири відсотки. Від інших моногамних тварин люди відрізнилися тим, що мають тісні зв’язки між особинами жіночої статі, які можуть одночасно мати нащадків. У більшості моногамних тварин пари або живуть поодиноко, або у групі є одна пара, яка може розмножуватися протягом певного періоду, поки не настане час іншої.

Що вже дізнавалися про моногамність у тварин

👃 Моногамними можуть бути стосунки не лише ссавців: у морських коників самиці відшукали своїх довготривалих партнерів за запахом.

🐦‍⬛️ Поширеною є моногамність у птахів, але товстодзьобі кайри виявилися схильними розлучатися через недосвідченість у виведенні потомства.

📖 Детальніше про те, наскільки моногамність поширена у тварин і які переваги вона дає, ми розповідали в матеріалі «Лебедина вірність».