Кільця кентавра Хірона виявилися хмарою пилу

Відомі вже протягом 12 років кільця кентавра Хірона — проміжного тіла між астероїдом і кометою між Юпітером та Нептуном — виявилися не кільцями, а хмарою пилу з уламків самого Хірона. Це з'ясувалося під час спостережень за кентавром, коли він проходив на тлі світла далеких зір. На думку астрономів, знахідка може спростувати відкриття кілець й на інших кентаврах, пише Space.com. Стаття вчених опублікована у The Planetary Science Journal.

Художнє зображення поверхні Хірона із кільцем. European Southern Observatory

Чому так важливі кільця кентаврів?

Довгий час вважалося, що у Сонячній системі кільця мають лише планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Однак, у 2011 році з'ясувалося, що кільця бувають і у набагато менших тіл — кентаврів, які обертаються на хаотичних орбітах навколо Сонця між Юпітером та Нептуном. Цим окільцьованим кентавром був 2060 Хірон, який має діаметр у всього 218 кілометрів та іноді виявляє схожу на кометну активність. Пізніше кільця відкрили ще у кількох схожих об'єктів, зокрема кентавра Харікло і транснептунового об'єкта Квавара. Однак, досі лишається невідомим, як ці кільця виникли, адже орбіти Хірона та інших тіл нестабільні, щоб утримувати такі структури. Ще одне пояснення кільцям знайшло нове дослідження Хірона астрономами Інституту планетології США.

Як спростували закільцьованість Хірона?

Щоб уточнити, які кільця оточують Хірон, науковці проаналізували дані двох його затемнень, коли кентавр проходив на тлі фонової зорі. Досліджуючи, яким чином Хірон закривав світло цих зір, астрономи виявили, що окрім самого ядра тіла, тінь на зорю кидали ще три структури на відстані від 300 до 400 кілометрів у від центра Хірона. Якби вчені спостерігали кільця, вони б бачили два симетричні провали у світлі зорі, а не три.

Крім того, нововідкриті структури були більш віддаленими від місць, де раніше спостерігали кільця Хірона. На думку вчених, їхнє відкриття свідчить, що навколо Хірона немає кілець — лише хмара з його власного матеріалу, зокрема пилу. Вона може змінюватися з часом, що пояснює розбіжності у розмірах кілець, спостережуваних під час раніших затемнень Хірона. Вчені планують продовжити спостереження за затемненнями Хірона, щоб уточнити свою здогадку та, можливо, пояснити закільцьованість й інших малих тіл у Сонячній системі.

• Кентаври утворилися з примітивного матеріалу у Сонячній системі, з якого потім утворилися Земля та інші планети. Нову підказку до еволюції тіл навколо Сонця дав кентавр 39P/Отерма, на якому «Джеймс Вебб» вперше виявив викиди вуглекислого газу.