Американські науковці виявили часове вікно, під час якого інтенсивні тренування для відновлення рухливості верхньої кінцівки після інсульту дають найкращий результат. Їхнє рандомізоване контрольоване дослідження вказує, що найефективнішими є інтенсивні фізичні навантаження між другим та третім місяцем після інсульту. Результати роботи опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Звідки взялася ідея дослідження?
Більшість людей після інсульту мають порушення рухової функції, що їх спричинило пошкодження мозкової тканини крововиливом або недостатнім кровопостачанням через тромбоз судин. Так, близько 70 відсотків пацієнтів мають проблеми з рухливістю верхніх кінцівок. Відновлення мозку після травм є нелегким завданням, але допомогти в цьому може виконання фізичних вправ із наростанням їх інтенсивності в рамках індивідуальної реабілітаційної програми. У цей час у мозку утворюються нові нейрональні зв'язки для заміни втрачених, що забезпечується нейропластичністю. Це дає змогу частково або повністю повернути функціональність мозку, а відповідно й рухливість кінцівок.
Досліди на тваринах показали, що після інсульту є часове вікно, під час якого нейронні мережі найбільш податливі та чутливі до зовнішніх стимулів, через що фізичні вправи у цей проміжок часу сприяють найкращому відновленню зв'язків між нейронами, отже дають найкращий результат. Водночас передчасний початок інтенсивних навантажень може навіть перешкодити відновленню мозкової тканини, а надто пізній — не дати бажаного ефекту. Науковців із Вашингтонського університету в Сент-Луїсі та Університету Вісконсину в Медісоні зацікавило, чи існує і в людей подібний оптимальний для реабілітації часовий проміжок, коли мозок найбільш готовий відновити рухові функції.
Як це перевіряли?
Дослідження провели на 72 пацієнтах, які пережили інсульт та погіршення рухливості верхніх кінцівок внаслідок цього. Усі вони проходили стандартну реабілітацію, але для деяких із них науковці доповнили її додатковими 20 годинами тренувань: учасники здійснювали фізичні вправи до трьох годин на день, при цьому одна група з них проходила експериментальну програму в перший місяць після інсульту, друга — між другим та третім місяцем, третя — через шість місяців після інсульту, а решта взагалі не мала додаткових навантажень та слугувала контрольною групою.
Через дванадцять місяців учасники пройшли обстеження, під час якого дослідники встановлювали відмінності у відновленні рухливості кінцівок між різними групами піддослідних.
То коли найкраще збільшувати навантаження після інсульту?
Найкраще відновлення рухливості верхньої кінцівки, у порівнянні з контрольною групою, продемонстрували учасники, які проходили додаткове тренування між другим та третім місяцем після інсульту. Дещо менше покращення, але все ще суттєве, виявили в добровольців, що мали додаткове навантаження в перший місяць після інсульту. І зрештою, у групі, що пройшла програму тренування вчених після шостого місяця від інсульту, не виявили вагомих відмінностей від контрольної групи.
Таким чином, науковці вважають, що їхня робота свідчить про існування і в людини також чутливого періоду у відновленні після інсульту. При цьому пацієнти здатні та охочі до виконання інтенсивніших навантажень, які сприяють покращенню результатів реабілітації. Автори сподіваються, що їхнє дослідження спонукатиме переглянути рекомендації до реабілітації хворих. Вони також припускають, що покращити відновлення пацієнтів могло б поєднання інтенсивного тренування та приймання препаратів, що посилюють утворення нових зв'язків між нейронами, але для цього вони закликають інших дослідників долучитися до вивчення описаного ними явища. Вчені не виключають, що і в період першого місяця після інсульту існує період, коли тренування будуть ефективнішими, однак побудова цього дослідження не дає змогу це перевірити. Наразі вони готують проведення масштабнішого дослідження, що допоможе отримати більш точні результати. Зрештою, описана зараз робота проведена в рамках другої фази випробування, у якому взяла участь невелика кількість учасників.
Нещодавно дослідники в Великої Британії запропонували власний варіант для покращення рухової функції верхньої кінцівки після інсульту. Вони розробили контролер та відеоігри, які спонукають пацієнта більше рухати та, відповідно, тренувати руки.