Британські дослідники визначили основні причини поширеної у світі боязні клоунів. Ними назвали складність у розпізнанні емоцій клоуна, які приховує виражений грим, а також зображення клоунів як негативних персонажів у засобах масової інформації, зазначається у журналі Frontiers in Psychology.
GIPHY
Чому вчені взялися за клоунів?
Боязнь клоунів називають коулрофобією, і вона поширена як серед дітей, так і дорослих. Одне з найповніших досліджень встановило, що близько половина людської популяції певною мірою боїться клоунів, а для 5 відсотків цей страх є панічним. Чому персонажі, чиїм призначенням є розважати та доставляти радість, для великої кількості людей є джерелом негативних емоцій, досліджено недостатньо, хоча висуваються різні гіпотези. Невизначеність змотивувала психологів Університету Південного Вельсу провести власні дослідження.
Як розбиралися у клоунах?
Науковці проаналізували наявну наукову літературу на тему коулрофобії, виокремивши гіпотези для її пояснення, та створили власний опитувальник для встановлення причин боязні клоунів. Пройти його запросили 528 добровольців, які повідомили, що хоча б трохи бояться клоунів.
Однією з найочевидніших причин побоюватися клоунів є негативний досвід з ними, особливо у дитинстві. Однак результати свідчать, що цей фактор найменше впливає на виникнення коулрофобії. Так само не сприяє страху й наявність у сім'ї іншого коулрофоба. Найбільше з фобією виявилися пов'язані непередбачуваність емоцій клоуна, які приховуються яскравим гримом, та негативне їх висвітлення у масмедіа.
Щодо гриму, то через нього важко вловити справжній настрій людини і передбачити її наміри, як-от гнів, який може означати небезпеку. Ефект посилюється непередбачуваністю поведінки клоунів, яка є частиною їхньої вистави. Це схильне викликати напруженість і стривоженість. Що стосується впливу ЗМІ, то річ у тім, що у книгах і фільмах клоуни нерідко зображуються негативними персонажами, як-от відомий Пеннівайз із роману «Воно» Стівена Кінга та однойменних екранізацій твору.
Дуже бліде обличчя й деформовані, акцентовані червоним риси також підсвідомо викликають у людей відразу, зокрема через асоціацію з хворобливістю й неприродністю, що пояснюється ефектом моторошної долини.