Ін'єкція гормону FGF21 допомогла мишам протверезіти

Американські дослідники протверезили мишей ін'єкцією гормону FGF21, що реагує на введення в організм етанолу. Сполука дозволила тваринам вдвічі швидше відновити свідомість та координацію рухів, зазначається у журналі Cell Metabolism.

GIPHY

GIPHY

Що це за гормон?

Гормон FGF21 виробляється печінкою під впливом низки стресових факторів, як-то голодування, нестача білка чи дія етанолу. Попередні досліди показували, що сполука захищає печінку від пошкоджень внаслідок споживання алкоголю, а також зменшує тягу до спиртного та спонукає випивати більше рідини для запобігання зневоднення. Зміна поведінки означає, що дія гормону долає гематоенцефалічний бар'єр до мозку. Тож вчені Південно-західного медичного центру Техаського університету з колегами вирішили уточнити механізм його дії.

Як гормон допоміг мишам?

Спершу науковці сильно напоїли етанолом дві групи мишей — звичайних та тих, що їм заблокували гормон FGF21. Хоча протягом 15-20 хвилин усі вони сп'яніли і втратили здатність орієнтуватися у просторі, у модифікованих тварин пішло на 1,5 години більше часу на відновлення реакції. При цьому швидкість виведення алкоголю з крові у тварин була однаковою. Отже, FGF21 захищає від наслідків вживання етанолу, але не впливає на його метаболізм.

У наступному досліді через годину після випивання, коли миші вже були без свідомості, половині зробили ін'єкцію гормону. Внаслідок цього свідомість та орієнтування у просторі відновилися на 1,5 години швидше, ніж у тих, що не отримали ін'єкції, а це дорівнює скороченню часу сп'яніння на приблизно 50 відсотків. Дія FGF21 виявилася специфічною щодо етанолу, оскільки він не сприяв протверезінню після таких седативних сполук як кетамін, діазепам чи пентобарбітал.

Дослідники з'ясували, що ефект FGF21 обумовлений його впливом на норадренергічні нейрони блакитної плями — частини мозку, що регулює збудження та настороженість. Це означає, що націлення на ці нейрони, імітуючи дію FGF21, може допомогти виводити людей з сильного сп'яніння. Але чи спрацює механізм гормону у людей так само, як у мишей, слід з'ясувати у наступних дослідженнях.