Японські ветеринари пояснили, як котам вдається перевертатися в повітрі та приземлятися на лапи, запобігаючи травмам від падіння навіть із великої висоти. Як виявилося, під час падіння коти переверталися в повітрі у два етапи: спершу повертали передню, а потім задню частину тулуба. Цьому посприяло те, що передній відділ їхнього хребта більш гнучкий, ніж задній. Дослідження опублікували в журналі The Anatomical Record.
Послідовність рухів дорослого кота при падінні з перевернутого положення. Higurashi et al. / The Anatomical Record, 2026
Як дізналися секрет приземлення котів на лапи?
Науковці розв’язували так звану «задачу кота, що падає» — те, яким чином котам вдається з будь-якого положення приземлятися на лапи. Ще у 1968 році фізики за підтримки NASA пояснили, що передню та задню частину тіла котів можна розглядати як два циліндри, які рухаються синхронно, але незалежно одне від одного. У новому дослідженні японські науковці вивчали те, які особливості будови тіла котів допомагають їм рухатися саме так. Для цього дослідники аналізували гнучкість хребтів у тілах п’ятьох мертвих котів, а також фільмували процес падіння двох здорових дорослих котів з висоти одного метра.
Як виявилося, гнучкість грудного відділу хребта котів була приблизно втричі вищою, ніж гнучкість поперекового. В експериментах із котами ті завжди спочатку повертали передню частину тіла з передніми лапами, а потім вже задню. В усіх випадках коти з перевернутого положення приземлялися на лапи. Це стало підтвердженням гіпотези «підгинання й повороту»: під час падіння коти спершу згинають передні лапи й повертають передню частину тулуба, потім вирівнюють передні та згинають задні лапи, повертаючи задню.
Що цікаво, один із котів завжди повертався через правий бік, а інший — у шести з восьми підходів. Це може свідчити про те, що у котів є «улюблений» напрямок для повороту під час падіння. Можливо, це пов’язано з розташуванням внутрішніх органів тварин. Але з’ясувати це допоможуть майбутні дослідження з більшою вибіркою.
Як вивчення руху котів допомагає науці
🐈⬛ В іншому дослідженні фізик змоделював падіння котів і з’ясував, що супротив повітря, розмір лап відносно тіла та здатність їх пружинити допомагають котам не забиватися під час падіння.
🤖 Модель перевертання котів у повітрі інженери використали для того, щоб навчити чотириногих роботів приземлятися в правильне положення.
🐈 А додавання до роботів хвоста, який вважають важливим для координації руху котів, допомогло їм втримати рівновагу під час долання перешкод.
