FU Оріона звинуватили у поїданні своєї планети

Команда астрономів назвала руйнування планети причиною пояскравішання молодої зорі FU Оріона. На їхню думку, вдесятеро більший за Юпітер газовий гігант втрачає свій матеріал під впливом випромінювання свого світила. Частина речовини потрапляє на зорю та провокує сплески яскравості, якими можна пояснити раптове збільшення яскравості FU Оріона 85 років тому. Присвячена дослідженню стаття опублікована у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Схематичне зображення системи FU Оріона. Sergei Nayakshin et al. / Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 2023

Схематичне зображення системи FU Оріона. Sergei Nayakshin et al. / Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 2023

Чому зорю запідозрили у руйнуванні планети?

FU Оріона належить до рідкісного типу світил на ранній стадії еволюції, які здатні різко змінювати свою яскравість на 4-6 зоряних величин. Астрономи досі не мають пояснення природі цих спалахів, однак вважається, що вони можуть виникати через поглинання зорею речовини з газопилового диска навколо неї, де зазвичай народжуються планети.

Різке зростання яскравості FU Оріона помітили 85 років тому, і з того часу зоря не потьмянішала. Нові спостереження за нею та модель її еволюції, яку розробили у своєму дослідженні британські астрономи, свідчать, що причиною спалаху FU Оріона може бути газовий гігант, який випаровується у диску навколо світила.

Яку планету могло знищити світило?

Дослідники розробили теорію екстремального випаровування, згідно з якою до зір, схожих на FU Оріона, можуть мігрувати їхні планети та руйнуватися під впливом екстремального випромінювання, віддаючи свій матеріал. Згідно з моделюванням, для провокування характерного спалаху достатньо планети радіусом у 10 радіусів Юпітера та масою у 6 мас Юпітера. Якщо така планета наблизиться до зорі на відстань 0,08 астрономічної одиниці, на неї впливатимуть температури до 30 тисяч кельвінів, які перетворять планету на донора речовини для світила.

Раніше ми розповідали про екзопланету-гіганта HAT-P-32b, яка через надлишок маси та вплив батьківської зорі втрачає свою газову оболонку, формуючи хвости з гелію, які в 53 рази довші за її власний радіус.