Електропровідний «ґрунт» прискорив ріст рослин

Електропровідний аналог ґрунту із рослинної целюлози та полімеру допоміг на 50 відсотків прискорити ріст рослин, даючи змогу електрично стимулювати їхнє коріння. Підведені до саджанців електроди не шкодили якостям врожаю, а використаний для цього ґрунт є біорозкладним, завдяки чому такі «електроферми» лишаються дружніми до довкілля, пише видання New Atlas. Присвячена електропровідному «ґрунту» стаття опублікована у Proceedings of the National Academy of Sciences.

Керівниця дослідження Елені Ставриніду (Eleni Stavrinidou) та аспірантка й співавторка статті Александра Санден (Alexandra Sandéhn). Thor Balkhed

Керівниця дослідження Елені Ставриніду (Eleni Stavrinidou) та аспірантка й співавторка статті Александра Санден (Alexandra Sandéhn). Thor Balkhed

Звідки ідея бити рослини струмом?

У місцевості, де не вистачає придатної для городництва території, популярним способом вирощувати рослини є гідропоніка — використання поживних розчинів замість ґрунтів. Гідропоніка дозволяє обійтися не лише без величезних полів для сільського господарства, а й вимагає менше води, тому вважається більш дружньою до довкілля.

Утім, сьогодні на гідропонних фермах здебільшого замість ґрунтів використовують мінеральну вату, яка не лише вимагає багато ресурсів для виготовлення, а й не розкладається, що шкодить навколишньому середовищу. Пошуком альтернативи мінеральній ваті зайнялися науковці Лінчьопінзького університету, дослідивши ефективність електростимуляції рослин — використання слабких електричних полів, які мають впливати на кореневу систему саджанців.

Паросток ячменю, що ріс в електропровідному «ґрунті».  Thor Balkhed

Паросток ячменю, що ріс в електропровідному «ґрунті». Thor Balkhed

Як рослинам допоміг струм?

Щоб струм міг діставатися рослин через ґрунт, наукові виготовили його аналог з целюлози рослинного походження та електропровідного полімеру. Частину садажнців ячменю посадили у цей «ґрунт», а частину — у звичайну для гідропоніки мінеральну вату. Науковці подавали струм до десяти міліамперів рослинам в електропровідному «ґрунті» протягом п'яти днів через п'ять днів після висаджування. А потім, через ще п'ять днів без стимуляції, зібрали ячмінь з обох груп. З'ясувалося, що як коріння, так і листки ячменю, що були в електропровідному середовищі, росли на 50 відсотків швидше, порівняно з ячменем у мінеральній ваті. Як саме струм допомагав рослинам, науковці ще планують дослідити, але помітили, що у групі з електростимуляцією саджанці ячменю ефективніше переробляли азот. Вчені сподіваються, що їхнє відкриття допоможе покращити ефективність гідропонних ферм та посприяє відмові від мінеральної вати.

  • Сьогодні багато досліджень направлені на те, щоб зробити сільське господарство більш дружнім до довкілля. Зокрема шляхом економії ресурсів. Для цього інженери розробили датчики вологи, які допоможуть стежити за якістю поливу рослин, а потім розкладуться та вдобрять врожай.