Трирічну виживаність пацієнтів із мезотеліомою — раком, який зазвичай виникає через вплив азбесту — вперше вдалося вчетверо збільшити завдяки експериментальній комбінованій терапії. Успішне лікування заключається у доповненні стандартної хімієтерапії препаратом, який перешкоджає засвоєнню пухлиною поживних речовин. Про дослідження повідомляє The Guardian, стаття опублікована у журналі JAMA Oncology.
Robina Weermeijer / Unsplash
Який рак спричиняє азбест і що не так з наявним лікуванням?
Азбест — силікатний мінерал, який часто використовували як будівельний матеріал — відповідальний за більш ніж 80 відсотків раку мезотелію, тобто тканини, яка вистилає внутрішні органи. Здебільшого вразливою категорією до хвороби є люди, які працювали з азбестом та регулярно вдихали його мікроскопічні часточки. Попри те, що у багатьох країнах світу матеріал вже заборонили, рак може проявлятися і через десятиліття після припинення контакту з ним. І при цьому він є одним із найсмертельніших, оскільки пацієнти після діагностування мезотеліоми живуть у середньому 1-2 роки, попри лікування.
Новий препарат, ADI-PEG20, або пегаргіміназа, може змінити прогнози для пацієнтів із мезотеліомою на краще, свідчить дослідження вчених Університету королеви Марії у Лондоні та їхніх європейських і американських колег. Засіб діє через припинення постачання амінокислоти аргініну до ракових клітин, які не вміють його виробляти, і без якого не зможуть активно рости.
Як подіяв препарат проти раку на людей?
Науковці залучили до дослідження 249 пацієнтів із мезотеліомою, яка уражає легені — найпоширенішою формою хвороби. Всі вони проходили хімієтерапію кожні три тижні і в сумі шість разів, однак половина отримувала ще й ADI-PEG20, а інші — плацебо.
У середньому у групі комбінованого лікування пацієнти жили без прогресування раку протягом 6,2 місяця, тоді як у групі хімієтерапії та плацебо — 5,6 місяця. А тривалість життя складала 9,3 та 7,7 місяця, відповідно. Однак аналіз вказав на значне збільшення виживаності: через 36 місяців від початку дослідження у групі нової терапії живими було вчетверо більше пацієнтів (11,9 відсотка), ніж у групі хімієтерапії та плацебо (3,3 відсотка). Що не менш важливо, лікування не спричинило серйозних побічних дій.
Результат є кульмінацією двадцяти років дослідження, і тепер науковці сподіваються, що ефективне лікування стане доступне як стандартна послуга для хворих на мезотеліому.