«Джеймс Вебб» знайшов сховище чадного газу у туманності Цеглина

Космічний телескоп «Джеймс Вебб» роздивився запаси замороженого чадного газу у туманності Цеглина, яка знаходиться у центрі Чумацького Шляху. Це велика темна хмара зі щільного газу, яка знаходиться під впливом надмасивної чорної діри та майже не народжує зорі. Відкриття телескопа допоможе зрозуміти, які особливості середовища у центрі нашої Галактики, пише Science Alert. Стаття астрономів опублікована у The Astrophysical Journal.

Темна хмара Цеглина на фото телескопа «Джеймс Вебб». Adam Ginsburg

Темна хмара Цеглина на фото телескопа «Джеймс Вебб». Adam Ginsburg

Що цікавого у Цеглині?

Попри десятиліття спостережень за Цеглиною (або G0.253+0,016), астрономи досі не можуть дійти згоди, чому у такій масивній та великій хмарі — з масою у 200 тисяч Сонць і радіусом у понад 9 світлових років — не народжуються зорі так, як у решті схожих хмар у Чумацькому Шляху. Одні теорії вказують, що Цеглина ще дуже молода, а тому активне зореутворення у ній не почалося, а інші говорять про те, що газ у ній не надто щільний, тому не може колапсувати для появи зародків нових зір. Між тим, склад газу відрізняється у центрі Галактики, де знаходиться Цеглина, та в інших частинах Чумацького шляху. Тому дослідження цієї туманності могло б допомогти краще зрозуміти, як сформована наша Галактика. Нові підказки до особливостей Цеглини знайшов телескоп «Джеймс Вебб».

Розташування Цеглини у центральній області Чумацького Шляху (обведена колом) на знімку телескопа «Спітцер». Spitzer Science Center/Caltech

Розташування Цеглини у центральній області Чумацького Шляху (обведена колом) на знімку телескопа «Спітцер». Spitzer Science Center/Caltech

Про що свідчить чадний газ?

Завдяки тому, що «Джеймс Вебб» спостерігав Цеглину у ближньому інфрачервоному діапазоні, йому вдалося «зазирнути» за щільний пил та газ, що неможливо при спостереженнях у видимому світлі. Так астрономи з'ясували, що у Цеглині набагато більше чадного газу, ніж виявляли раніші спостереження. Він знаходиться у крижаному стані на пилинках у туманності, а також у формі газу на її околицях. Утім, попри те, що такий зледенілий газ мав би сприяти появі зір, науковці визначили, що у Цеглині все ж тепліше, ніж -263 градуси Цельсія, що необхідні для початку зореутворення. У майбутньому вчені сподіваються націлити «Джеймса Вебба» і на інші молекулярні хмари у центрі нашої Галактики, щоб уточнити їхню придатність для зореутворення.

  • Крім сховищ чадного газу, «Джеймс Вебб» також виявився здатним шукати пилосховища зір, які вибухнули надновими. Масштабні структури з газу, який викинули світила, свідчать, що саме зорі були основними постачальниками пилу у Всесвіті.