Нові спостереження за допомогою спектрографа телескопа «Джеймс Вебб» підтвердили відкриття галактики JD1, яка існувала вже через 480 мільйонів років після Великого вибуху. Вона утворилася наприкінці епохи Темних віків, коли у Всесвіті почали з'являтися яскраві джерела випромінювання, як-от зорі і квазари. Такі галактики як JD1, мали своїм випромінюванням зробити внесок в іонізацію водню, що став матеріалом для появи нових галактик і світил. Стаття опублікована у Nature.
Галактика JD1 на зображенні, отриманому «Джеймсом Веббом». NASA, ESA, CSA, Swinburne University of Technology, University of Pittsburgh, STScI
Що називають Темними віками у космосі?
Вважається, що найперші світила у Всесвіті почали формуватися вже через кількасот мільйонів років після Великого вибуху, коли газові хмари почали стискатися у протозорі. Вони стали першим джерелом світла, важких елементів та рушієм іонізації водню, який посприяв активній появі зір, галактик і квазарів в епоху Реіонізації. Період до цього моменту називають Темними віками, які почалися після рекомбінації матерії у нейтральний стан у ході охолодження Всесвіту.
Пошук далеких галактик, які формувалися у перші сотні мільйони років після Великого вибуху, допомагає астрономам перевіряти свої теорії щодо еволюції Всесвіту. Відкриття однієї з таких галактик вдалося підтвердити за допомогою спостережень телескопа «Джеймс Вебб».
Яку галактику виявив телескоп?
Галактика JD1 знаходиться за скупченням галактик Abell 2744, гравітаційний вплив якого допомагає посилити випромінювання JD1, подібно лінзі. Вперше її виявили за допомогою телескопа «Габбл». Спостереження за JD1 за допомогою спектрографа «Джеймса Вебба» NIRSpec у ближньому інфрачервоному діапазоні допомогли астрономам уточнити, що галактика знаходиться на червоному зсуві z = 9,79, що означає, що вона існувала, коли вік Всесвіту складав 480 мільйонів років.
JD1 виявилася тьмяною галактикою зоряною масою у 10 мільйонів Сонць та розмірами у 150 парсеків. Як пишуть дослідники, світність JD1 аналогічна світності галактик, які забезпечували ранній Всесвіт випромінюванням, необхідним для іонізації водню.
Раніше ми розповідали, як завдяки «Джеймсу Веббу» астрономи знайшли свідчення повторюваних спалахів зореутворення у перших галактиках, що могло зробити їх основним рушієм епохи Реіонізації.