Медицина
Медицина

Доступність фастфуду пов'язали з ризиком діабету в незаможній Південній Азії

Науковці з Великої Британії та Азії виявили зв'язок між пішою доступністю закладів швидкого харчування та збільшеним ризиком підвищеного рівня глюкози у крові й діагностування діабету, особливо для жінок та людей із високим доходом. Такий результат аналізу даних понад 12 тисяч мешканців Бангладешу та Шрі-Ланки, що узгоджується із результатами подібних досліджень у країнах із високим доходом. Відповідна стаття оприлюднена в журналі PLOS Medicine.

Elena Rabkina / Unsplash

Elena Rabkina / Unsplash

Яким чином заклади харчування стосуються діабету?

Цукровий діабет другого типу — одна з хвороб, у розвитку яких важливе значення має спосіб життя, особливо фізична активність та харчування. Їй сприяють малорухливість та незбалансоване харчування із переважанням у раціоні жирів та цукру, що зумовлює ожиріння та метаболічні порушення. Можливо, через це довгий час вважалося, що найбільш схильні до діабету другого типу жителі розвинутих країн, де люди з високим доходом можуть собі дозволити менше рухатися та більше їсти, зокрема оброблені м'ясо та солодощі. Утім, за даними ВООЗ на 2016 рік, 80 відсотків пацієнтів із діабетом є жителями не багатих країн, із низьким та середнім доходом. А в Південній Азії передбачають зростання поширеності хвороби на 74 відсотки до 2030 року, на противагу 15 відсоткам у Європі.

Деякі попередні дослідження, зокрема проведене у Великій Британії на більш ніж 500 000 учасників, показали, що вагома роль у підвищенні ризику розвитку діабету другого типу належить доступності місць, де людина може швидко поїсти. Тобто, що ближче і що більше кафе, ресторанів, точок фастфуду тощо розташовано поблизу людини, то більші її шанси на діабет. Наскільки це правдиво для незаможних країн, з'ясовували вчені Бізнес-школи Імперського коледжу Лондона з колегами з Бангладешу, Індії, Сингапуру, Пакистану та Шрі-Ланки.

Як вивчали зв'язок закладів харчування та діабету в Азії?

Для дослідження обрали популяції двох південноазійських країн із низьким та середнім доходом, де останніми роками спостерігали зростання поширеності діабету другого типу — Бангладешу та Шрі-Ланки. До вивчення долучили 12 167 осіб з міст, про яких були відомі ключові медичні дані, отримані з 2018 по 2020 рік, як-от наявність серцево-судинних та хронічних захворювань, результати аналізів та обстежень, а також інформація про соціоекономічний статус та спосіб життя.

Дані про учасників зіставляли з інформацією про середовище проживання, звертаючи увагу на місця харчування поблизу, включно з пересувними точками та ресторанами фастфуду, магазинами й супермаркетами. Щоб мати актуальну інформацію про заклади харчування у місці дослідження, шестеро науковців регулярно самостійно робили огляди вулиць на предмет відкриття та закриття нових закладів. На основі цього вони вираховували щільність точок харчування в радіусі 300 метрів від місця поживання учасника, а їхню близькість визначали як розташування в радіусі до 100 метрів від дому.

Як заклади харчування вплинули на поширеність діабету?

Щільність та близькість супермаркетів, продуктових магазинів, стаціонарних або пересувних точок продажу продуктів не мали суттєвого впливу на здоров'я учасників у плані діабету. Проте висока щільність ресторанів фастфуду виявилася пов'язаною з підвищенням рівня глюкози в крові у середньому на 9,21 міліграма на децилітр (для здорової людини норма складає до 100 міліграмів на децилітр). Також, близькість щонайменше одного з таких закладів супроводжувалася підвищенням показника у середньому на 2,14 міліграма на децилітр крові. При врахуванні поправок на стать та дохід з'ясувалося, що закономірність про щільність більшою мірою стосується жінок, а про близькість — людей із високим доходом.

Наявність поблизу щонайменше одного ресторану фастфуду пов'язали з 16 додатковими відсотками до ризику високого рівня глюкози та 19 відсотками до ризику діагностування діабету другого типу. Однак зв'язок близькості закладу харчування та високого рівня глюкози був статистично значущим лише для чоловіків та людей з високим доходом, а зв'язок між близькістю та діагностуванням діабету — у людей із високим доходом. Вчені припускають, що відмінності у ризиках для різних статей зумовлені нерівномірним розподілом обов'язків між чоловіками та жінками або ж особливостями підходу до харчування у чоловіків та жінок.

За словами авторів, це перше дослідження, яке вивчало зв'язок між доступністю закладів харчування та ризиком діабету у країнах із низьким та середнім доходом. Але воно показало, що у незаможних популяціях середовище харчування відіграє таку ж важливу роль, як і у високорозвинених країнах. Надалі слід дослідити, чим саме зумовлений зв'язок, оскільки подібні дослідження не дають змогу встановити причинно-наслідковість.