Домінантні самці мишей впали в депресію, коли їх скинули підлеглі

Домінантні самці мишей, які вимушені поступатися самцям нижчого рангу, розвивають депресивний стан через втрату колишнього соціального статусу, показало дослідження китайських вчених. У мозку тварин внаслідок нечесної поразки стає активнішою ділянка, пов'язана з розчаруванням, яка часто надмірно активна у людей із депресією. Утім, наслідки поразки можна відвернути антидепресантами або поверненням свого статусу, йдеться у статті журналу Cell.

Чого добивалися вчені, маніпулюючи соціальним статусом мишей?

У людей депресія найчастіше має в основі соціальні аспекти, тобто взаємодію з іншими людьми. Вагоме місце у виникненні депресії належить, наприклад, втраті соціального статусу. У чоловіків цей фактор збільшує ризик розвитку недуги у три-чотири рази. Але проблема властива не лише людям. Пониження у соціальній ієрархії призводить до схожих на депресію проявів і в шимпанзе та навіть курей, ящірок і риб. Це наводить на думку, що явище має нейробіологічне підґрунтя.

Дотепер не зрозуміло, чому саме втрата високого статусу, а не постійний низький ранг, більше пов'язані з депресією. Можливо, депресивний стан є адаптацією, яка допомагає сприйняти свій новий статус і уникнути ризиків наступного протистояння завдяки поступливості. Розуміння нейронального механізму цього могло б допомогти у запобіганні й лікуванні психічної хвороби у людей. Це й спонукало вчених Чжецзянського університету провести досліди на мишах — соціальних тваринах, що давно використовуються у дослідженнях.

Яким чином змусили мишей спуститися соціальною драбиною?

У групах мишей, особливо в лабораторних, існує чітка структура ієрархії між самцями. Є один або кілька домінантних самців, які мають привілейований доступ до їжі, користування територією та самок, тоді як інші самці є підлеглими їм і обмежені в ресурсах.

У дослідженні вчені спочатку стали поміщати двох самців різного рангу назустріч одне одному у вузькій прозорій трубці, у якій вони не могли обминутися і рухалися лише вперед чи назад. У такому разі підлеглий зрештою поступався і покидав трубку першим, але це ні в кого не спричинило депресивного стану. Потім науковці вирішили перевірити, що буде, якщо вони посприяють перемозі слабшого суперника. Для цього вони блокували йому вихід з трубки, таким чином він міг лише сунути вперед, витісняючи домінантного самця з локації і перемагаючи його.

Таке нечесне протистояння повторювали 10 разів на добу протягом чотирьох днів, після чого оцінювали стан мишей на наявність депресивних проявів. Робили це за допомогою двох тестів. У першому мишей кидали у глибоку воду і дивилися, як довго вони намагатимуться залишатися на плаву. Ознакою депресивного стану у такому разі є те, що тварина швидко здається і перестає боротися за життя. В іншому досліді оцінювали, чи не втратили миші задоволення від раніше приємних речей, у цьому випадку — споживання цукрового сиропу.

Що стало з мишами після нечесної сутички?

З кожним днем домінантні самці все більше піддавалися підлеглим: менше протистояли їм і менше тиснули на них. Після поразок вони рідше займали єдину теплу лежанку у клітці, де крижана підлога, частіше перебували на самоті або були переслідуваними. Після того, як їх змушували програти власним сусідам по клітці, вони з більшою ймовірністю програвали і мишам з інших кліток.

Після вимушених поразок домінантні самці справді стали проявляти депресивну поведінку. Вони суттєво швидше здавалися й частіше переставали плавати у глибокій воді, а цукровий сироп їх цікавив значно менше. Що цікаво, засіб з антидепресантною дією кетамін швидко позбавив мишей цих проявів, що вказує на релевантність цих тварин як моделей депресії у людей. Ба більше, ці самці змогли знову піднятися в ієрархії. Власне, відвоювання свого статусу й саме по собі сприяло зменшенню депресивних симптомів.

Дослідження мозку тварин показало, що у колишніх домінантних самців зростала активність латеральної габенули, або вуздечки — ділянки мозку, яку пов'язують із розчаруванням, розбіжностями між очікуваним результатом і реальним, і яка часто надмірно активна у людей із депресією. Коли самець вищого рангу програвав слабшому супротивнику, нейрони його габенули починали видавати сплески активності, яка пригнічувала медіальну преффронтальну кору — ділянку, яка регулює конкурентноспроможність. Але якщо цій активації завадити, то миші ставали стійкішими до розвитку депресивного стану від втрати соціального статусу. Автори статті вважають, що виявлений ними механізм згодиться при дослідженні депресії у людей.

Що ми вже знаємо про розвиток депресії у людей, її діагностування та лікування — читайте у нашій статті «Більше ніж просто сум».