Використання для екстракорпорального запліднення яйцеклітин, добутих влітку, пов'язане з вищими шансами народження живої дитини, ніж яйцеклітин з інших сезонів, особливо осені. Важлива роль у цьому належить довшій тривалості сонячних годин, свідчить дослідження австралійських науковців у журналі Human Reproduction.
Що передувало дослідженню?
Одне з недавніх досліджень показало, що екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), тобто запліднення «у пробірці», з наступним перенесенням у матку замороженого ембріона частіше завершується народженням живої дитини, якщо використовувалися яйцеклітини, добуті у літні місяці. Результати вказували, що річ у вищій температурі. Проте це вивчення проводили в американському місті з континентальним кліматом, тож австралійські дослідники Лікарні пам'яті короля Едварда та Університету Західної Австралії вирішили перевірити, чи спостерігатиметься закономірність у Південній півкулі в регіоні, де літо настає в календарно інші місяці, а сезонні коливання температури не такі явні. Вони проаналізували 3 659 перенесень заморожених ембріонів у 1 835 пацієнтів, звертаючи увагу на дату відбору яйцеклітин, тривалість світлового дня та температуру.
Як вплинули австралійські сезони на народжуваність?
Результати свідчать, що з літніми яйцеклітинами шанси народити живу дитину справді вищі — приблизно на 30 відсотків, якщо порівнювати з найменш успішними осінніми місяцями. Зимові та весняні яйцеклітини зайняли проміжне положення між двома іншими. При цьому більша тривалість сонячних годин у день відбору клітин була пов'язана з вищими на 28 відсотків шансами народження живої дитини, у порівнянні з днями з найменшою тривалістю сонячних годин. Тоді як температура суттєвого впливу не проявила.
Результати не зовсім узгоджуються з американським дослідженням, яке вказало на зв'язок відбору яйцеклітин та сезонної температури, виявивши натомість зв'язок із тривалістю сонячних годин. Між тим, не виключено, що вплив мають обидва фактори, або ж основним є поки що не виявлений сезонний чинник, можливо, якість повітря.