Польські та італійські науковці провели токсикологічне дослідження понад двадцяти муміфікованих решток людей із культури Наска, які жили 1300-2000 років тому. Так вони виявили найстаріші свідчення вживання коки на південному узбережжі Перу. Зокрема, з'ясували, що принесену у жертву дитину перед стратою нагодували великою кількістю кактуса Сан-Педро, який є джерелом психоделіка мескаліну. Результати опубліковані в Journal of Archaeological Science.
Трофейна голова жінки Наска, яка перед смертю вживала листя коки. Dagmara M. Socha et al. / Journal of Archaeological Science, 2022
👋 Підпишіться на наш телеграм-канал! А ще у нас є ютуб 🎬
Чим цікава культура Наска?
Культурою Наска називають народ доколумбової Південної Америки, який існував приблизно з ІІ століття до нашої ери до VIІІ століття нашої ери. Він населяв південне побережжя сучасної території Перу із культурним центром у місті Кавачі. Наска досягли значного технологічного прогресу в текстильному ремеслі та кераміці, а також іконографії, яка зображувала усі основні аспекти життя народу.
Та попри розвиток, як і в багатьох інших південноамериканських культурах того часу, у Наска важливу роль надавали вшануванню богів через жертвоприношення. У Кавачі та інших насканських поселеннях археологи віднайшли рештки десятків людей, серед яких були замуровані жінки й діти. Також нерідкісні трофейні голови дорослих чоловіків, хоч і не зрозуміло остаточно, чи їх принесли в жертву або ж убили на полі бою.
Свіже дослідження вчених Варшавського університету, Університету Миколая Коперника та Італійського центру доколумбових досліджень у Брешії пропонує новий погляд на культуру жертвоприношень Наска. Зокрема, про підготування жертв наркотиками.
Які наркотики давали жертвам?
Дослідники провели токсикологічне вивчення муміфікованих рештків 22 людей різного віку й статі (включно з чотирма трофейними головами), похованих на півдні перуанських земель за часів проживання там Наска. Від кожного вони відрізали зразки волосся, щоб дослідити його на вміст психоактивних речовин рослинного походження, таких як кокаїн, гармалін, ДМТ і мескалін.
Двоє людей, датованих раннім періодом Наска (100-і роки до нашої ери-450-і роки нашої ери), у яких виявили сліди вживання наркотику, були представлені трофейними головами — жінки та дитини. Схоже, жінка жувала листя коки (Erythroxylum coca) незадовго до смерті, тоді як дитина вживала у великих кількостях кактус Сан-Педро (Echinopsis pachanoi), на що вказали сліди мескаліну.
Із цього вчені роблять висновок, що принаймні у ранньому періоді Наска не всі трофейні голови належали павшим у бою чоловікам, деякі люди у такий спосіб були принесені в жертву. І їх до цього готували, на що вказує споживання пов'язаних з ритуалами психоделіків на кшталт листя коки чи пов'язаного з шаманізмом Сан-Педро, які були в обмеженому доступі для більшості тодішніх людей. Крім цього, це найстаріше свідчення вживання цих рослин на південному узбережжі Перу. Але коку не вирощували там до пізнього періоду Наска (550-750 роки нашої ери), отже її мали привозити з сусідніх територій, найімовірніше північного узбережжя, для окремих груп населення.
Серед решток людей пізнього періоду Наска була одна з позитивним тестом на мескалін, а також дві зі слідами гармаліну й гарміну. Рослини Banisteriopsis, з яких могли отримувати ці сполуки, ростуть у басейні Амазонки, що є ще одним свідченням імпортування психоактивних речовин до Наска, а отже — їхнього великого значення. Імовірно, ввезенню рослин посприяло зростання впливу Уарі на територіях Наска, які мали розвинене централізоване управління.
Мережа імпорту, яку організували Уарі, могла мати корисливу мету. Як ми писали раніше, Уарі запідозрили у розширенні своєї влади на перуанських землях через підкуп місцевих еліт недоступними для них галюциногенними напоями.