Дитинчата орангутангів розширили свій раціон завдяки навчанню на прикладі старших особин, як і люди

Щоб розширити раціон, дитинчатам орангутангів знадобилося навчання на прикладі старших членів соціальної групи. Без цього раціон дитинчат не досягав такого ж різноманіття, як у дорослих особин. Це свідчить про те, що орангутанги, як і люди, покладаються на культурне навчання — отримання та поширення знань не окремими особинами, а всією соціальною групою. Дослідження опублікували в журналі Nature Human Behaviour.

Два способи навчання нового в орангутангів: культурне навчання на прикладі інших (a) і самостійне дослідження нового (b). Howard-Spink et al. / Nature Human Behaviour, 2025

Як дізналися про навчання дитинчат орангутангів від старших особин?

Для вивчення поведінки дитинчат суматранських орангутангів (Pongo abelii) науковці використали бази даних 12 років попередніх спостережень за дикими особинами цього виду. На їх основі дослідники побудували комп’ютерну модель поведінки різних особин, залежно від їхнього віку, ступеня залежності від дорослих і розвиненості соціальних зв’язків. Далі цю модель науковці використовували для того, щоб дослідити, з якою імовірністю дитинча орангутанга спробує незнайому йому їжу.

Як виявилося, дитинчата орангутангів могли навчитися споживати нову їжу завдяки трьом видам взаємодії з дорослими особинами: якщо бачили їх здалеку з незнайомою їжею, якщо бачили зблизька та якщо спостерігали за процесом підготовки та самим споживанням якоїсь їжі. Чим складнішою була їжа до споживання, — наприклад, така, яку потрібно дістати з твердої оболонки чи розколоти, — то більше разів дитинчатам потрібно було побачити дорослих, щоб почати її споживати.

Три види взаємодії дитинчат орангутангів із дорослими: спостереження здалеку, спостереження зблизька та вивчення того, як вони споживають якийсь вид їжі. Howard-Spink et al. / Nature Human Behaviour, 2025

Коли науковці змоделювали випадки, щоб дитинчата бачили своїх родичів з їжею лише здалеку, їхній раціон так і не досягав усього різноманіття аж до моменту поки вони не ставали незалежними від матері. Тобто дитинчата не могли навчитися споживати нову їжу без спостерігання за старшими, навіть якщо контактували з нею багато разів. Оскільки орангутанги знаходяться на межі зникнення, а через людську діяльність їхні ареали та соціальні групи роздрібнюються, ці тварини можуть втрачати знання про їжу, які раніше отримували завдяки культурному навчанню.

Як тварини навчаються в дикій природі

🐒 Здатність до культурного, чи соціального, навчання допомогла родичам орангутангів, шимпанзе, успадкувати материнську манеру спілкування, тоді як внесок батька був несуттєвим.

🔥 Індійські макаки натомість продемонстрували здатність навчатися методом спроб і помилок, що допомогло їм загасити вогонь — це перша активна взаємодія приматів, окрім людей, із вогнем.

🦜 Завдяки культурному навчанню дикі какаду перейняли одне від одного здатність користуватися людськими фонтанчиками для пиття.