Європейська організація з ядерних досліджень опублікувала у відкритий доступ дані, які зібрав детектор LHCb на Великому адронному колайдері. Це 200 терабайтів інформації про протон-протонні зіткнення, що складає всього 20 відсотків від всього об'єму, зібраного фізиками колаборації за 2011-2012 роки. Дані доступні на порталі CERN.
CERN
Чим займається ВАК?
Великий адронний колайдер (ВАК) є найбільшим в світі прискорювачем частинок, збудований у Європейському центрі ядерних досліджень (CERN). 27-кілометровим тунелем з надпровідних магнітів та прискорюючих структур, проходять пучки елементарних частинок, які у зіткненнях утворюють нові. На основі зібраних на ВАК даних про зіткнення частинок публікуються сотні наукових робіт, які уточнюють фізичні константи, відкривають нові частинки чи, навпаки, не знаходять нічого.
Всього на ВАК працює 9 експериментів, що розмістили у колайдері свої детектори. Найбільшими з них є ATLAS та CMS, що мають найширший діапазон напрямків дослідження: від Стандартної моделі до темної матерії. Найменшими є експерименти TOTEM і LHCf, які вивчають непрямі зіткнення протонів. І в рамках своєї політики відкритої науки CERN опублікував перший набір даних, напрацьованих на ВАК фізиками колаборації LHCb.
Що це за дані?
Колабораця LHCb як говорить літера b у його назві, працює на Великому адронному колайдері із красивими кварками — b-кварками. І опублікований у відкритий доступ його перший датасет містить 200 терабайтів даних за 2011-2012 роки під час першого сезону роботи ВАК. І це всього 20 відсотків від того, що назбирав 5 600-тонний детектор.
Перед публікацією дані опрацювали та розподілили на 300 різних категорій залежно від процесів, що відбувалися з протонами у зіткненнях. Для всіх, хто бажає попрацювати з ними, у відкритому доступі також є програмне забезпечення для обробки даних.
Зовсім нещодавно на ВАК розпочався третій сезон його роботи, який мав збільшити кількість подій зіткнень частинок, а також довів рівень енергії зіткнень до 13,6 тераелектронвольта. Втім, колайдер довелося зупинити на два тижні раніше запланованої «зимової відпустки» через необхідність економити електроенергію.