Втрата матері в ранньому віці зробила бонобо менш емоційними та соціальними, але це не завадило їм адаптуватися до життя в групі. Особливо погіршення цих навичок було помітним у самців, що втратили матерів. Однак якщо загалом у бонобо соціальні навички з віком погіршувалися, то у сиріт вони залишалися на низькому, але стабільному рівні. Це свідчить про те, що в цього виду перебування у групі, зокрема у заповідниках, може допомогти пережити втрату матері у ранньому віці. Дослідження опублікували в журналі Royal Society Open Science.
Як осиротілі бонобо пристосувалися до життя в групі?
Оскільки попередні дослідження вже вказували на меншу емоційність і соціальні навички в осиротілих бонобо (Pan paniscus), науковці провели довготривале дослідження за участі 83 бонобо у заповіднику в Конго. Загальний період спостережень за приматами склав 10 років — з 2010-го по 2021-й. Науковці фіксували три аспекти поведінки бонобо: загальну соціальну активність, втішання після конфліктів та агресивну поведінку.
Як виявилося, сироти були менш агресивними за тих бонобо, яких виховували матері. Цікаво, що самиці з віком ставали більш соціальними, тоді як самці — менш, що відповідає природній соціальній структурі цього виду. Такі результати свідчать про те, що бонобо-сироти, що перебувають у заповідниках в оточенні інших особин свого виду, можуть розвивати соціальні навички, достатні для виживання. Тож гарною стратегією захисту цього виду, який страждає від браконьєрства, буде створення більшої кількості заповідників і поселення в них бонобо, які втратили матерів.
Що відомо про соціальність приматів
🙈 Бонобо зазвичай вважають більш миролюбними приматами, але виявилося, що їхні самці більш агресивні та жорстокі за самців шимпанзе.
🤝 У приматів, зокрема шимпанзе та бонобо, виявили здатність розуміти наміри одне одного. Наприклад, коли дитинча тягнулося руками до матері, самиця розуміла, що воно хоче на спину.
🤱 Триваліша опіка матері у ссавців виявилася пов’язаною з більшою тривалістю життя та більшими шансами на виживання потомства.
🦍 А от у гірських горил рання втрата матері не вплинула на шанси дитинчат на виживання — усе тому, що інші члени групи брали на себе опіку над ними.