Біотехнологи створили гаманець і полотно, на якому намалювали картину, із залишків комбучі — популярного ферментованого напою на основі чаю. Для цього використали здатність бактерій, які викликають ферментацію в комбучі, утворювати бактеріальну целюлозу, з якої можна виготовляти тканини. Така целюлоза є міцнішою за рослинну, не потребує такої кількості води, яку використовують для вирощування бавовни та льону, та не забруднює довкілля так, як виробництво синтетичних тканин. Тож її зможуть використати як екологічний замінник звичайних тканин. Дослідження опублікували в журналі Results in Engineering.
Гаманець і полотно для малювання із залишків комбучі. Nayak et al. / Results in Engineering, 2025
Як комбучу перетворили на тканини?
Науковці використали культури бактерій, вирощені на чорному чаї, чаї анчан або напої з капського жасмину за традиційними рецептами приготування комбучі у В’єтнамі. Їх піддавали обробці лугами та детергентами, щоб гелеподібну плівку з бактерій перетворити на подобу тканини та зменшити кислотність для уникнення подразнення шкіри.
Далі науковці перевіряли властивості отриманих тканин, зокрема жорсткість, міцність і стійкість до згинання та м’яття. Як виявилося, порівняно зі звичайною бавовною деякі тканини з бактерій були значно міцнішими та жорсткішими, але не такими стійкими до м’яття. Такі властивості тканин дослідники запропонували використовувати у виробах, яким потрібна жорсткість, таких як гаманці, або які не будуть згинати, як полотна для картин.
Однак науковці зазначили, що тканини з бактеріальної целюлози можна додатково обробити, щоб покращити їхні властивості. Завдяки екологічності таких тканин і можливості їх біорозкладання вони також можуть знайти застосування у медицині для виготовлення саморозсмоктувальних ниток або пластирів.
Які ще незвичні тканини створювали науковці
🥵 Американські інженери створили рідкокристалічну тканину, яка може змінювати свою форму під впливом тепла, що допоможе у створенні зручного «розумного» одягу.
🥶 А обробка шовку наночастинками оксиду алюмінію дозволила цій тканині залишатися холоднішою за довкілля та охолоджувати того, хто її носить.
🤖 Тим часом інженери вдягнули робота у светр з електропровідної тканини, щоб навчити його відчувати дотики завдяки спеціальним датчикам тиску.