Завдяки відносній поширеності й наближеності дрібноголових акул-молотів до берега, біологам вдалося зібрати достатню кількість зародків цих риб, щоб задокументувати ключові етапи ембріонального розвитку. Це допоможе з'ясувати, які механізми стоять за формуванням незвичайної форми голови акул-молотів, зазначають американські вчені у журналі Developmental Dynamics.
Формування голови-«молота» у зародка акули. Gareth Fraser
Як підгледіли за ембріонами?
Через те, що акули-молоти є живородними, вивчати їхній ембріональний розвиток важко: зародок потрібно вирізати з тіла матері, тоді як деякі види цих тварин під охороною. Тому дослідники Університету Флориди звернули увагу на дрібноголових акул-молотів (Sphyrna tiburo), яких часто спостерігають біля берега. Вони проаналізували понад 150 зразків ембріонів цих риб, взявши їх від самок, яких виловили в рамках попередніх досліджень. Так вчені покрили всі важливі періоди розвитку акули — від стадії, коли ембріон нагадує зародок будь-якого іншого хребетного, зокрема людини, до готової з'явитися на світ рибини. Як з'ясувалося, характерна для акул-молотів голова формується після половини пройденого шляху розвитку ембріона. Ці знання посприяють кращому розумінню, як в акул-молотів формується незвичайна голова, вигляд якої забезпечує їм великий кут зору.
- Крім дивного вигляду, акули-молоти вирізнилися ще й здатністю затримувати дихання при пірнанні на велику глибину. Завдяки цьому вони менше втрачають тепло у холодній воді та вберігаються від замерзання.