Гавайські біологи встановили, що зубчасті акули-молоти затримують дихання, коли занурюються на велику глибину. Завдяки цьому вони зберігають тепло тіла, потрібне їм для активного полювання, пишуть вчені у журналі Science.
Зубчаста акула-молот (Sphyrna lewini). Barry Peters / Wikimedia Commons
Яка проблема в акул із теплом?
Зубчаста акула-молот (Sphyrna lewini) живе у тропічних океанічних водах по всьому світу. Зазвичай вона проводять свій час близько до поверхні води, де температура складає приблизно 26 градусів Цельсія. Утім, полюють ці тварини на глибині до 800 метрів, де темно, а температура води може опускатися до 5 градусів Цельсія. У такій воді в риб може погіршуватися зір, м'язова сила та робота серця, однак у зубчастої акули-молота з цим проблем не помічали. Тож науковці Гавайського університету в Маноа з британськими й американськими колегами вирішили з'ясувати, що забезпечує акулам-молотам ефективне полювання у холодній воді. Вони позначили десятьох акул мітками, які реєструють м'язову температуру тварини, глибину та швидкість її плавання, а також температуру довкілля.
Як зупинка дихання допомагає не змерзнути?
У середньому занурення акул-молотів займало 56 хвилин і сягало глибини понад 800 метрів. Але температура тіла тварин залишалася майже весь час стабільною, попри те, що температура середовища змінювалася у межах 20 градусів Цельсія. Протягом приблизно чотирьох хвилин, під час яких акули перебували на найбільшій глибині й за найменшої температури, вони активно рухалися, а температура їхнього тіла майже не відрізнялася від початкової. Лише на етапі підіймання до поверхневих вод вчені відмітили в тварин різке охолодження на 2,8 градуса Цельсія та зменшення активності.
Наступні спостереження показали, що за низької температури води акули щільно закривають багаті на кровоносні судини зябра, перешкоджаючи омиванню зябер холодною водою та охолодженню тіла. Тобто вони припиняють дихати на період приблизно 15 хвилин. Однак це обмежує їх у необхідному кисні. Тож, імовірно, при підійманні акули розкривають зябра, як тільки досягли збагачених киснем вод, швидко втрачаючи тепло, поки не дістануться теплішого середовища.