Аналіз білків у скам'янілих зубах дозволив встановити стать парантропів — одних із родичів предків людини, що жили близько двох мільйонів років тому на території сучасної Південної Африки. Дослідження також уточнило еволюційний зв'язок парантропів, сучасних людей, неандертальців та денисівців, про що пишуть південноафриканські науковці на bioRxiv.
Череп Paranthropus robustus. José Braga, Didier Descouens / Wikimedia Commons
Білки чиїх зубів досліджували?
Команда науковців на чолі з генетиками Кейптаунського університету дослідили білковий склад чотирьох зубів із печери Сварткранс, що неподалік Йоганнесбурга, за допомогою технології мас-спектрометрії. Рештки датовані приблизно двома мільйонами роками та приписані виду Paranthropus robustus — гомініну, що жив на півдні Африки 2-1 мільйона років тому. Дослідники виявили у двох зразках білок амелогенін-Y. Він виробляється Y-хромосомою, тож цих двох особин віднесли до чоловічої статі. У двох інших зубах ця сполука була відсутня, натомість вони містили високі рівні амелогеніну-Х, який виробляється Х-хромосомою. На основі цього вчені віднесли двох інших парантропів до жіночої статі.
Наступні вивчення дозволили уточнити місце парантаропів серед гомінінів. З'ясувалося, що Homo sapiens, неандертальці (Homo neanderthalensis) та денисівці ближчі одне до одного, ніж будь-хто з них до парантропів. Це виділяє парантропів в окрему кладу гомінінів. Між тим, автори визнають, що аналіз на основі білків може лише частково розкрити розташування вимерлих людей на філогенетичному дереві. Та оскільки ДНК віком мільйони років майже не зберігається у теплому кліматі, технологія може мати велике значення у палеонтологічних дослідженнях.
Раніше ми писали про виявлення та встановлення послідовності ДНК з цілої екосистеми, що існувала два мільйони років тому. Її чудове збереження забезпечив холодний гренландський клімат.