Коригування траєкторії місії BepiColombo призведе до затримки прибуття станції на орбіту навколо Меркурія на 11 місяців, про що повідомила Європейська космічна агенція (ESA). Основною причиною затримки стали технічні несправності з двигунами перелітного модуля, що спричинили недостатнє енергопостачання станції. Попри зміну термінів прибуття місії до Меркурія, її наукові завдання залишаться незмінними, а дослідники сподіваються отримати детальні зображення південного полюса планети.
Що ускладнює шлях місії до Меркурія?
Для того, щоб наблизитися до Меркурія, станції BepiColombo потрібно сповільнитися, що не дає зробити потужне гравітаційне поле Сонця. Щоб подолати його вплив, інженери розробили складну траєкторію BepiColombo, яка складається з дев'яти гравітаційних маневрів — одного навколо Землі, двох навколо Венери та шістьох навколо Меркурія. Наразі станція впоралася вже з шістьма з них і мала б вийти на орбіту навколо Меркурія в грудні 2025 року.
Для компенсації дефіциту тяги, викликаного несправностями двигуна, BepiColombo пролетіла 4 вересня всього за 165 кілометрів від Меркурія — це на 35 кілометрів ближче, ніж планували інженери, однак не принесе додаткових ризиків для місії. Два останні гравітаційні маневри, які планують провести в грудні 2024 і січні 2025 року, забезпечать прибуття станції до Меркурія в листопаді 2026 року. Місія наддасть науковцям можливість отримати високоякісні зображення поверхні планети та поглибити знання про еволюцію Меркурія в контексті Сонячної системи.
Чого вже вдалося досягти місії BepiColombo
🔊 У 2021 році BepiColombo зблизилася з Меркурієм та записала звук магнітосфери планети, зокрема у відповідь на зіткнення з потоками сонячного вітру.
📸 Під час свого третього зближення з планетою станція зробила знімки численних кратерів на поверхні Меркурія, один з яких науковці вперше назвали.
🌞 Станція BepiColombo вперше зафіксувала на Меркурії рентгенівське полярне сяйво, яке виникає через взаємодію магнітосфери планети з частинками сонячного вітру.