Австралійські дослідники виявили, що бактерії, які отримують поживні речовини безпосередньо з повітря, поширені в різних кутках світу. Уперше таких мікроорганізмів вчені знайшли в бідній на поживу Антарктиді, але вже тоді припустили, що вони можуть населяти й інші місця з подібними умовами. Власне, у новому дослідженні сліди таких бактерій знайшли на Тибетському плато та в Арктиці, як вказано в статті дослідників у журналі Frontiers in Microbiology.
Енергія iз повітря
Усі живі організми для функціонування повинні мати джерело енергії. Бактерії не є винятком. Вони можуть отримувати таку енергію, наприклад, із сонячного світла, розкладаючи органічні речовини чи окислюючи неорганічні сполуки.
Проте 2017 року вчені з Університету Нового Південного Уельсу, що в Австралії, знайшли в Антарктиді таких бактерій, які добувають енергію з повітря. Їм достатньо того, що вони захоплюють із нього водень, монооксид та діоксид вуглецю. Таке явище називається атмосферним хемосинтезом, і воно допомагає бактеріям виживати в умовах, де великого вибору поживи немає, як в Антарктиді.
У своєму новому дослідженні австралійські науковці надають підтвердження тому, що такий особливий тип харчування не обмежується територією Антарктиди. Ознаки присутності таких бактерій знайшли у двох інших, віддалених, але подібних середовищах — в Арктиці та Тибетському плато.
Як їх виявили?
Вчені зібрали 122 зразки ґрунту із 14 ділянок в Антарктиді, Арктиці та Тибеті, з яких виділили та розшифрували ДНК. Метою цього був пошук двох особливих генів, які пов’язані з атмосферним хемосинтезом. Ці гени вдалося знайти у всіх 122 зразках, до того ж їхня кількість залежала від рівня поживних речовин місця, звідки взятий зразок. Ділянки, які є сухішими та мають меншу кількість вуглецю та азоту, забезпечують кращі умови для підтримання такого харчування.
У наступних дослідах вчені планують виростити цих бактерій у лабораторії, але зазначають, це буде непросто, оскільки умови чашки Петрі є зовсім несхожими до їхнього природного середовища.
Що це дає?
Вчені кажуть, що це відкриття вплине не тільки на краще розуміння бактерій, а й може дати уявлення про вуглецевий бюджет планети. З іншого боку, воно дає привід припустити, що інопланетне життя може процвітати навіть у суворіших умовах, ніж ми передбачували. Можливо, марсохід НАСА Персевіренс, який невдовзі дістанеться Марсу та візьме проби ґрунту, виявить подібні ознаки мікробного життя.