Група дослідників із Бразилії та Європи дослідили генетичні відмінності бактерій чайного гриба — земних та тих, що провели півтора року в симульованих марсіанських умовах на МКС. Мікроби в космосі зазнали мінімальних змін, ймовірно завдяки утвореній ними целюлозі, а це означає, що вони мають потенціал до використання при освоєнні позаземних середовищ. Про свої результати дослідники повідомили у журналі Frontiers in Microbiology.
Платформа зовні МКС, де перебували бактерії в симульованих марсіанських умовах. European Space Agency
Багатьом відомий та улюблений напій комбуча утворений завдяки симбіозу бактерій та дріжджів, що його в побуті називають чайним грибом за характерний вигляд товстої слизової плівки. Серед іншого, його досліджують як корисний пробіотичний продукт для астронавтів під час космічних подорожей. Але у новій роботі дослідники Федерального університету Мінас-Жерайс спільно з колегами з Бразилії, України, Південної Африки, Німеччини та Індії взялися вивчати витривалість однієї з основних бактерій чайного гриба, целюлозоутворювальну Komagataeibacter, за позаземних умов, зокрема марсіанських.
Вчені головно хотіли дізнатися, які генетичні відмінності матимуть штами бактерій Komagataeibacter oboediens, які побували зовні Міжнародної космічної станції (МКС) в складі чайного гриба та пробули там 1,5 року в симульованих умовах атмосфери Марсу й вижили, і звичайні земні K. oboediens.
Дослідження показало, що штами дуже подібні, їхні нуклеотидні послідовності збігаються на 99,9 відсотка. Космічні бактерії, звісно, мали невелику кількість відмінностей, спричинену нетиповим середовищем, однак вони не зачіпали таких важливих метаболічних процесів як синтез целюлози, фіксація азоту чи пов'язані зі стресом сигнальні шляхи. Вчені припускають, захисну дію проти космічних умов, зокрема високої радіації, проявила целюлозна біоплівка. Це вказує, що K. oboediens зберігає цілісність геному та функціональність навіть за умов, що відповідають таким на Марсі. У такому разі мікроби можуть справді знайти своє застосування у космічній галузі: вони годяться не лише для виготовлення корисного напою, але їхню целюлозу потенційно можна використати як біоматеріал при освоєнні позаземних середовищ та побудови людських колоній.