Британська астрономка відкрила структуру із галактик, що формують кільце діаметром в 1,3 мільярда світлових років. Через свій розмір структура суперечить теоріям сучасної космології. Зокрема тим, що засновані на принципі, що навіть найбільші космічні об'єкти не перевищуватимуть розмір в 1,2 мільярда світлових років. Про відкриття, що отримало назву «Велике кільце» розповідає видання New Atlas.
Приблизне розташування на небі «Великого кільця» (блакитним) й «Гігантської арки» — двох масштабних космічних структур, які не вписуються в уявлення космологів. University of Central Lancashire / Stellarium
Що у космосі обмежує розміри скупчень?
Сторіччя астрономічних спостережень довели, що у великих масштабах наш Всесвіт однорідний. Тобто будь-яка ділянка космосу розміром у більш як 250 мільйонів світлових років матиме приблизно однакову кількість газу й галактик, які однаково виглядатимуть незалежно від точки, з якої ви спостерігаєте. На цій ідеї заснований космологічний принцип, що є фундаментальною концепцією сучасної космології й теорій, які описують формування й еволюцію Всесвіту. Зокрема, виходячи з цього принципу, астрофізики підраховують, що жодна космічна структура не може перевищувати у розмірі приблизно 1,2 мільярда світлових років.
Утім, сьогодні астрономи відкривають набагато більші за цю межу структури, які містять мільйони гравітаційно пов'язаних галактик й величезну кількість газу між ними. Вони мають розміри до десяти мільярдів світлових років — для порівняння, найбільше відоме надскупчення із сотні тисяч галактик має діаметр у 520 мільйонів світлових років. Ще одну структуру, яка суперечить космологічному принципу, відкрила команда вчених Університету Центрального Ланкаширу під керівництвом Алексії Лопез (Alexia Lopez).
Як відкрили «Велике кільце»?
«Велике кільце» вдалося виявити у даних Слоанівського цифрового огляду неба, що збирає дані про спектри галактик. Галактики у «Кільці» формують на небесній сфері майже ідеально круглу структуру, що сягає чотирьох мільярдів світлових років, якщо розгорнути кільце у пряму лінію. Але детальний аналіз показав, що насправді «Велике кільце» більше схоже на спіраль, яка направлена до Землі. За словами відкривачів, якби «Велике кільце» було видимим неозброєним оком із Землі, то на нічному небі воно займало б розмір 15 Місяців у повні.
Вчені відзначають, що поки нема жодного механізму, який міг би утворити «Велике кільце». На їхню думку, змусити стільки матерії накопичитися в одному місці могли б баріонні акустичні коливання Всесвіту, які з'явилися невдовзі після Великого вибуху як наслідок коливань плазми. Вчені продовжать працювати над дослідженням «Великого кільця» й інших подібних структур, щоб вписати їхнє існування у сучасні космологічні моделі, або ж, навпаки, розширити теорії, щоб пояснити формування таких скупчень.
- Галактичні скупчення допомагають астрономам також виявляти особливості раннього Всесвіту й речовини, з якої у ньому формувалися галактики. Одне із найдавніших скупчень, що існувало вже через три мільярди років після Великого вибуху, змогла відкрити обсерваторія ALMA.