Команда астрономів повідомила про відкриття восьми нових надгарячих зірок, температура яких перевищує 100 тисяч кельвінів. Всі ці зірки знаходяться на завершальному етапі своєї еволюції та належать до білих карликів та зірок, що скоро на них перетворяться. Результатами своєї роботи вчені поділилися у журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Зображення огляду неба телескопом з однією з нових відкритих зірок — білим карликом типу O(H) SALT J203959.5-034117 (J2039). Tom Watts (AOP), STScINASA, The Dark Energy Survey
Що знайшли астрономи?
Міжнародна група астрономів відшукала за допомогою Великого південноафриканського телескопа (SALT) вісім нових надгарячих білих карликів та зірок, що наближаються до цього етапу еволюції. Серед них виявилося три багаті на гелій білі карлики ефективними температурами від 130 до 150 тисяч кельвінів. А також пара білих карликів типу O(H) температурами у 110 та 120 тисяч кельвінів, одна з яких є центральною зіркою планетарної туманності. Найгарячішими у вибірці стали зорі типу PG 1159, температуру яких оцінили в 180 та 160 тисяч кельвінів.
Наразі вони є найгарячішими представниками свого класу (однак слід зазначити, що і похибка у вимірюванні їхньої температури найбільша). Останньою знахідкою астрономів став дейтерієвий білий карлик, температуру якого оцінили в 130 тисяч кельвінів. Як вчені самі зазначають у статті, зорі їм вдалося знайти за щасливою випадковістю, обираючи у даних телескопа багатих гелієм субкарликів.
В чому особливість таких зірок?
Вважається, що такі гарячі світила, які вже доходять до кінцевих етапів своєї еволюції, утворюють популяцію, відмінну від більшості багатих на водень карликів, та мають інший еволюційний шлях. Причому більшість з них, ймовірно, є результатом злиття маломасивних подвійних білих карликів. Таким чином, більша вибірка подібних екзотичних світил допоможе у кращому розумінні зоряної еволюції.
Попри те, що білі карлики є зорями, які вже завершили свою еволюцію, на них все ще можна спостерігати цікаві події. Наприклад, на білих карликах з подвійних систем астрономи вперше побачили спалахи мікронових — події, що у мільйон разів менш потужні за класичні нові та виникають через локальне спалювання водню карликом. Також білі карлики можуть відбирати на себе матеріал зірок-сусідок і навіть відстрочувати собі і так повільну смерть.