Найбільшу та найдетальнішу інфрачервону карту Чумацького Шляху, що містить дані про понад 1,5 мільярда об'єктів, опублікували астрономи Європейської Південної Обсерваторії (ESO). Карта розкриває об'єкти, раніше приховані від нас космічним пилом та газом. Створити її вдалося завдяки багаторічним спостереженням в інфрачервоному діапазоні за допомогою телескопа VISTA. Результати проєкту опублікували в журналі Astronomy & Astrophysics.
Новостворена карта туманності у сузір'ї Кіль (згори) у порівнянні з картою на основі спостережень «Джеймса Вебба». Нові вимірювання дають зафіксувати об'єкти з меншою яскравістю. NASA, ESA, CSA, STScI, J. DePasquale. Saito et al. / A&A, 2024
Чому важливо дослідити невідомі об’єкти Чумацького Шляху?
Попри великі обсяги даних з небесних оглядів, мало дослідженими залишаються структура внутрішніх частин Чумацького Шляху, таких як внутрішній диск і балдж — скупчення зір у самому центрі галактики, яке має кулясту форму, а також їх еволюція та механізми формування. Це пов'язано з високою щільністю газових і пилових хмар та зір, що ускладнює інтерпретацію спостережуваних даних.
Оптичні спостереження обмежені через поглинання випромінювання міжзоряним середовищем, але в інфрачервоному діапазоні це поглинання менш виражене. Саме тому для нового дослідження міжнародна команда науковців обрала інфрачервоний телескоп.
Як астрономи створили нову інфрачервону карту?
У 2009 році стартував проєкт, що тривав до 2023 року і охопив 420 ночей спостережень на телескопі VISTA з інфрачервоною камерою VIRCAM. Це дозволило отримати понад 200 000 зображень і охопити ділянку неба, еквівалентну 8600 повним Місяцям. Інфрачервоні знімки допомогли виявити новонароджені зорі, що ховаються у пилових коконах, стародавні кулясті скупчення, коричневі карлики, що не запалили термоядерні реакції, та планети, які не обертаються навколо зір, а вільно пересуваються у космосі.
Що означає нова карта для науки?
Особливу увагу науковців привернули гіпершвидкісні зорі, які вилітають із центру Чумацького Шляху після зближення з надмасивною чорною дірою Стрілець A*. Результати цього проєкту вже призвели до публікації понад 300 наукових статей, а аналіз зібраних даних триватиме ще десятиліттями. Створена карта не лише відкриває нові горизонти вивчення нашої галактики, але й значно розширює наші знання про народження й еволюцію зір, а також про об'єкти, що знаходяться в найпотаємніших куточках Всесвіту.
- Раніше найдеталізованішу кольорову карту поверхні Марса вдалося створити на основі даних китайської станції «Тяньвень-1». Дещо скромнішу карту на основі трьох тисяч зображень створила також команда першої арабської міжпланетної місії Al Amal.