Астрономи переоцінили синявість Нептуна

Нептун виявився не таким синім, як раніше здавалося астрономам. З'ясувалося, світлини планети, які надіслав апарат «Вояджер-2» 35 років тому, мали підвищену контрастність, через що Нептун здався більш синявим. Повторний аналіз знімків виявив, що насправді крижаний гігант має такий же тьмяний блакитний колір, як і сусідній до нього Уран, розповів New Scientist. Стаття науковців опублікована у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Знімок Нептуна, який отримав «Вояджер-2» (зліва), а також оброблена у цьому дослідженні світлина Нептуна, на якій видалили ефекти контрастності. University of Oxford

Знімок Нептуна, який отримав «Вояджер-2» (зліва), а також оброблена у цьому дослідженні світлина Нептуна, на якій видалили ефекти контрастності. University of Oxford

Чому вчені засумнівалися у синявості Нептуна?

Як Юпітер і Сатурн мають схоже червоно-жовте забарвлення через подібний склад атмосфер, Нептун і Уран мали б бути однаково блакитними. Обидві планети подібні за розмірами, масою та навіть хімічним складом, а за синявість у них відповідають метанові хмари у верхніх шарах атмосфери. Утім, оскільки обидві планети дуже далекі, зблизька їх зміг сфотографувати лише апарат «Вояджер-2», що пролетів повз Уран у 1986 році, а повз Нептун — у 1989.

На його світлинах астрономи й помітили, що Нептун має насиченіше забарвлення, ніж здавалося із наземних спостережень. Щоб дослідити ці кольорові розбіжності, планетологи розробили низку атмосферних моделей, які пояснювали синявість Нептуна, наприклад, різницею у висоті метанових хмар. Інакший підхід, щоб дослідити синявість Нептуна, використали у новому дослідженні астрономи Оксфордського університету спільно з колегами.

Як могли пропустити особливості фото «Вояджера-2»?

Для свого дослідження вчені спробували повторно обробити світлини Нептуна, які отримав «Вояджер-2». Їх вони намагалися максимально наблизити до того, як би Нептун виглядав для людського ока, адже світлина планети від «Вояджера-2» пройшла низку змін у ході збирання різних знімків в одне зображення. Під час повторної обробки з'ясувалося, що на оригінальних фото апарата була підвищена контрастність, що мало б підкреслити малопомітні особливості атмосфери планети. Через це, під час збирання композитного знімка, яскравість деяких кадрів також «підтягнули» до більш контрастних, чого не зробили зі знімками Урана.

Порівняння світлин Урана й Нептуна (згори) до обробки знімків «Вояджера-2» та після (внизу). University of Oxford

Порівняння світлин Урана й Нептуна (згори) до обробки знімків «Вояджера-2» та після (внизу). University of Oxford

І хоча ці зміни були відзначені у поясненнях при першій публікації світлин Нептуна, автори нового дослідження відзначають, що з часом закріпилося уявлення про більшу синявість планети. Відтворивши оригінальні кольори Нептуна, науковці відмітили, що він так само, як і Уран, має блідий блакитно-зеленуватий колір. І хоч блакиті у Нептуна дещо більше, це легко пояснюється метановим серпанком навколо планети. Свої результати вчені підтвердили за допомогою спектрографічних спостережень за планетами телескопа «Габбл» й наземної Європейської південної обсерваторії, які на відміну від «Вояджера-2» аналізували довжини хвиль відбитого від планет світла, а не робили пряме зображення.

  • Крім свого блакитного кольору, Нептун відомий яскравими крижаними хмарами, які періодично огортають планету. Й тепер з'ясувалося, що їхня поява залежить від активності Сонця: що спокійніше світило, то менше на Нептуні хмар.