Дослідники відшукали «пропущену ланку» в історії розвитку абетки — написи на черепку з ізраїльського міста Тель-Лахіш, датовані п’ятнадцятим століттям до нашої ери. Стаття про це надрукована у журналі Antiquity.
Фрагмент посудини з написом. J. Dye, Austrian Academy of Sciences
Що відшукали вчені?
Ізраїльське місто Тель-Лахіш є однією з найвидатніших археологічних пам'яток Південного Леванту. Розкопки на цьому місці виявили пам’ятки пізньої бронзової (приблизно 1600–1200 роки до нашої ери) та залізної доби (приблизно 1200–586 роки до нашої ери). Науковці відшукали тут фрагмент посудини для молока, яка містить найбільш ранній серед надійно датованих прикладів раннього алфавітного письма в регіоні. Внутрішня поверхня фрагменту вкрита написами темним чорнилом, літери написані по діагоналі. Можна розрізнити два рядки, що містять по три літери. Два додаткові символи видно з правого боку верхнього рядка, а ще один знаходиться між двома рядками. Дослідники ідентифікували ці літери та виявили, що вони базуються на єгипетських ієрогліфах. Рядки слід читати справа наліво. На думку науковців, перший рядок містить слово «раб», що може бути частиною особистого імені, адже імена з таким компонентом дуже поширені в усіх семітських мовах. Слово у другому рядку може означати «мед» або «нектар». Якщо ж читати його зліва направо, це слово може походити від дієслова «повертати» або бути частиною власної назви. Літери цього напису є більш ранніми, ніж ті, що знайдені на пам’ятках кінця пізньої бронзової доби. Крім того, радіовуглецеве датування підтверджує, що напис на цьому фрагменті відноситься до початку пізньої бронзової доби (перша половина п’ятнадцятого століття до нашої ери).
Чому це важливо?
У багатьох прикладах раннього алфавітного письма відсутнє чітке датування. Крім того, серед них довгий час існував певний розрив: археологам був відомий потенційно найраніший приклад алфавітного письма на кинджалі, що відносився до дев’ятнадцятого століття до нашої ери, а також зразок тексту з Палестини, датований тринадцятим століттям. Новий напис з Тель-Лахіша заповнює пропущену ланку між цими зразками. Цей ранній алфавіт поширився на Південний Левант у пізній середній бронзовий вік і використовувався принаймні до середині п’ятнадцятого століття до нашої ери в Тель-Лахіші. Раніше вважалося, що поширення раннього алфавіту відбулося пізніше, внаслідок панування Єгипту в регіоні. Однак нова знахідка показує, що абетка з’явилася тут раніше, і розвивалася незалежно, внаслідок взаємодії з єгиптянами.
Місце розкопок. J. Dye, Austrian Academy of Sciences