M Bennett, Bournemouth University
Вчені зафіксували сліди підлітка або маленької дорослої жінки, що здійснила подорож довжиною у 1,5 кілометри під час пізньої плейстоценової епохи. Ця людина пройшла в одному напрямку, потім за кілька годин повернулася назад, і принаймні під час одного з цих переходів несла дитину. Сліди перетинаються із слідами колумбійського мамонта і гігантського наземного лінивця, але ніщо не свідчить про напад чи переслідування як з боку тварин, так і з боку людини. Стаття про це доступна у журналі Quaternary Science Reviews.
Які сліди знайшли вчені?
У Нью-Мексико дослідники виявили найдовший відомий набір скам'янілих людських слідів, що тягнуться на 1,5 кілометри. Сліди збереглися на дні висохлого русла давньої ріки в Національному парку White Sand в штаті Нью-Мексико, США. Вони виділяються не тільки своєю довжиною, а й прямолінійністю. Особа, що їх лишила, не відхилялася від свого курсу та через кілька годин повернулася назад тим же самим шляхом. У кількох місцях під час подорожі вперед є низка маленьких дитячих слідів. Скоріш за все, вони були зроблені, коли людина спускала дитину з рук на землю, можливо, щоб ненадовго відпочити чи вхопити її зручніше.
Що відомо про особу, що їх лишила?
Сліди досить маленькі і, швидше за все, зроблені жінкою або підлітком. Людина, що їх лишила, рухалася зі швидкістю більше 1,7 метрів на секунду, що набагато швидше, ніж комфортна швидкість ходьби (від 1,2 до 1,5 метри в секунду). Судячи з розміру дитячих слідів, їх лишив малюк віком близько двох років або трохи молодший. На зворотному шляху, скоріш за все, людина вже пересувалася без нього. Про це говорить те, що сліди під час подорожі вперед ширші та різноманітніші за морфологією, стопи часто вивертаються назовні, що буває під час навантажень. Зворотні сліди менш різноманітні за формою і більш вузькі. Дослідники навіть можуть вказати, що поверхня, якою переміщувалася людина, ймовірно, трохи висохла між двома подорожами.
Поруч зі слідами людини знайдені сліди, що лишили гігантський наземний лінивець і колумбійський мамонт. Вони перетинають відбитки, які створила людина під час першого переходу. Сліди під час зворотнього шляху людини, в свою чергу, перетинають ці сліди тварин.
Аналіз слідів лінивця вказує, що тварина усвідомлювала наявність людини неподалік. Коли він наближався до слідів людини, то ставав на задні лапи, щоб вловити запах. Отже, тварина усвідомлювала небезпеку. На відміну від лінивця, сліди мамонта перетинають людський шлях без відхилень. Ця тварина, швидше за все, не помітила присутність людей.
Що сталося з дитиною?
На жаль, сліди не можуть розкрити подальшої долі цих двох людей. Втім, те, що особа, яка несла дитину, рухалася до визначеної цілі, говорить про соціальну організацію. Людина була впевнена у дружньому прийомі там, куди йшла, і вона поспішала. Але чи була дитина хвора та чи була особа, що її несла, матір’ю дитини, або ж її, навпаки, повертали матері, невідомо.