Американські науковці виявили білки в крові людей, які пов'язані з реакцією організму на фізичні тренування. Аналіз цих білків дає змогу передбачити, наскільки покращиться витривалість людини у результаті тренування. Дослідження наближує до відповіді, чому різні люди реагують на однакові заняття теж по-різному, і може посприяти розробленню індивідуального підходу до вибору оптимального режиму тренувань. Робота опублікована в журналі Nature Metabolism.
Alora Griffiths / Unsplash
Що лягло в основу дослідження?
Фізична активність — запорука здоров'я, від якої усі отримують користь. Але не всі однакову. Різні люди можуть реагувати по різному на один і той самий режим тренувань. Приміром, якщо в одного покращується витривалість, то в іншого може нормалізуватися рівень цукру в крові при виконанні таких самих вправ. Наразі немає об'єктивних методів передбачити, як зреагує організм на певний режим тренувань. Між тим, це допомогло би підібрати індивідуальний план фізичних занять, які якнайкраще підходитимуть під першочергові цілі. Тож дослідники з Медичного центру Бет-Ізраел у Бостоні вирішили з'ясувати, чому ми по-різному реагуємо на активність і як передбачити цю реакцію.
Що вони зробили?
Вчені залучили до дослідження 650 дорослих людей, які звикли вести малорухливий, сидячий спосіб життя. Учасникам запропонували взяти участь у програмі тренувань витривалості, які тривали протягом двадцяти тижнів. Щоб зрозуміти, які зміни відбулися в організмі добровольців під час виконання однакових вправ, дослідники відібрали для аналізів кров учасників до та після проходження програми тренувань. Загалом вчені провели вимірювання близько п'яти тисяч показників білків крові.
Що вдалося з'ясувати?
Науковці виявили 147 білків плазми крові, які вказали їм на показник VO2max, або кардіореспіраторну витривалість, тобто здатність кровоносної та дихальної системи ефективно доставляти кисень до тканин, учасників до початку програми тренувань. Додатково автори знайшли 102 білки, за якими можна визначити зміни в VO2max, які відбулися після проходження циклу тренувань. Це були білки, які походили із кісток, м'язів та кровоносних судин, рівні яких тісно пов'язали із кардіореспіраторною витривалістю, але які ніколи раніше не асоціювали з реакцією організму на фізичні вправи.
Науковці дійшли висновку, що всупереч попереднім дослідженням, базовий рівень показників VO2max відіграє роль у визначенні реакції на тренування. На основі цього вчені розробили тест білків крові, який дає змогу визначити, наскільки зміниться VO2max особи внаслідок тренувань. Так вони з'ясували, хто із учасників матиме кращі результати занять, а хто отримає з них найменшу вигоду. Згодом науковці також знайшли зв'язок між рівнями деяких із цих білків та ризиком ранньої смерті, що вказує на зв'язок кардіореспіраторної підготовленості та довготривалих наслідків для здоров'я.
Ці результати стали важливим кроком на шляху до кращого розуміння впливу фізичних навантажень на здоров'я та розроблення індивідуального підходу до тренувань як частини терапії, зокрема метаболічних хвороб.