Протягом 2025 року археологи з усього світу невтомно працювали. Вони досліджували рештки жертв виверження вулкана Везувій в Італії, татуювання мумій з Перу, черепи давніх людей у Китаї та ще багато іншого. Видання New Scientist зібрало ці та інші важливі археологічні відкриття року в добірку, а ми охоче ділимося нею з вами у новій галереї.
Виверження вулкана Везувій у 79 році нашої ери насправді зруйнувало декілька міст, а не лише одні Помпеї. Під час розкопок на території ще однієї жертви Везувію — міста Геркуланум, археологи знайшли унікальний зразок темного органічного скла. Як виявилося, цим матеріалом був людський мозок, що спочатку піддався різкому нагріванню, а потім такому ж різкому охолодженню. За підрахунками науковців, щоб склування відбулося, температура тіла мала сягнути 510 градусів Цельсія. Ймовірно, це сталося, коли хмара гарячого попелу швидко накрила місто і так само швидко розвіялася. Подальші дослідження зразка дозволять точніше відтворити події під час виверження, а також зрозуміти долю інших жертв.
Ще у 2018 році археологи почали вивчати англосаксонське кладовище в Скрембі, Велика Британія. Вони виявили рештки жінки, що жила, імовірно у V-VI столітті. Її поховали у багатому вбранні та з немовлям на руках. Науковці припускають, що вона померла під час пологів.
А от вже цього року дослідники з Університету Шеффілда, що вивчали цей та інші скелети з поховання, повідомили про новий прорив. Розроблений ними метод молекулярного аналізу дозволив вперше виявити у багаторічних рештках сліди гормонів, які вважаються біохімічними маркерами вагітності. Тепер науковці сподіваються, що їхнє досягнення дозволить надійно визначати вагітність у жінок з минулого, а відповідно дізнатися більше про їхню здатність народжувати дітей і життєвий досвід.
Китайські археологи опублікували результати аналізу білків і ДНК, що дивом збереглися у ротовій порожнині черепа віком 146 тисяч років. Молекулярні ознаки вказують на те, що цей череп, імовірно, належав денисівцю — представнику погано вивченої групи давніх людей. Це відкриття спричинило справжній резонанс, адже до цього науковці навіть не знали, який вигляд мали денисівці. Річ у тім, що раніше вся доступна інформація про цю групу походила лише з поодиноких фрагментів кісток і ДНК звідти. Тепер вченим доведеться оновити еволюційне дерево людини з урахуванням відомостей про нового родича.
Попри те, що найбільш відомі своїми муміями стародавні єгиптяни, цього року археологи дізналися, що мешканці Південно-Східної Азії ще понад 9000 років тому муміфікували своїх померлих. Робили вони це за допомогою диму від багать, що дозволяло за низьких температур видалити з тіл зайву вологу, посприявши їхньому збереженню після поховання в землі. Така техніка збереження тіл виникла в мешканців Азії ще раніше за муміфікацію бальзамуванням, але й досі збереглася в деяких регіонах Нової Гвінеї й Австралії, чиї предки походили з Південно-Східної Азії.
Цього року міжнародна група вчених опублікувала результати свого дослідження перуанської мумії віком приблизно 1200 років. Ці рештки знайшли ще у 1981 році, однак цього разу їх піддали лазерному скануванню, щоб побачити нові деталі татуювань на шкірі мумії без потреби руйнувати зразок. Щоправда, пізніше інші науковці поставили під сумнів методологію та новітність результатів цього дослідження. Можливо, вже в найближчому майбутньому з'являться нові дані, що допоможуть археологам дійти консенсусу.
Чеські археологи досліджували пам'ятку на південному сході країни та дійшли висновку, що цю локацію, імовірно, використовували мисливці-збирачі як тимчасовий табір близько 30 тисяч років тому. Нещодавно там знайшли цілу колекцію кам'яних знарядь, які досі лежали вкупі, наче колись були загорнуті в шкіряний мішечок, який відтоді вже розклався. На думку науковців, це був особистий інструментарій, що містив леза для полювання, зняття шкури, обробки деревини тощо. Ця знахідка допоможе зазирнути у повсякденне життя стародавніх людей.