Космічний кажан, креветка та полярна дискотека. Найкращі знімки року з виставки «Астросвітлини південного неба»
На жаль, на погляд людського ока космос був би зовсім одноманітним — навколо суцільна темрява, зорі здаються просто білими цятками, а навіть у найяскравіших туманностях видно всього декілька дуже тьмяних відтінків. І саме завдяки астрофотографам, які розфарбовують на світлинах різні види випромінювання від космічних об'єктів, ми можемо дійсно побачити, наприклад, обриси креветки чи кажана у туманностях IC 4628 та LDN 4. Тож запрошуємо ближче познайомитися із кольорами (і тваринами) космосу у нашій галереї, де ми зібрали найкращі роботи з виставки «Астросвітлини південного неба» від Центрально-західного астрономічного товариства.
Цей космічний кажан, звісно, жодного зв'язку із рукокрилими не має — насправді, це лише хмара з пилу і газоподібного водню у сузір'ї Змієносця, яку зобразив Джеррод Кох (Jarrod Koh) і отримав перемогу у номінації «Глибокий космос».
Jarrod Koh
А ця світлина принесла перемогу у категорії «Сонячна система». На ній астрофотографу Енді Кесі (Andy Casey) вдалося застати, як з поверхні нашої зорі виривається струмінь речовини — протуберанець — простягаючись на 225 тисяч кілометрів у космос.
Andy Casey
Почесну згадку заслужив і ще один об'єкт з нашої системи — відомий своїми кільцями газовий гігант Сатурн. На знімку 24 вересня 2023 року видно як п’ятий за величиною супутник планети, Тефія, зникає за обрисами Сатурна.
Andy Casely
І нарешті та сама космічна креветка, або Туманність Креветка, яка офіційно називається IC 4628. У цій щільній газопиловій хмарі народжуються нові зорі, а її світлина принесла Лаклану Вілсону (Lachlan Wilson) перемогу у юнацькій категорії.
Lachlan Wilson
«Дискотека на Скоуґафоссі» — так цей знімок підписав Алекс ван Гармелен (Alex van Harmelen), що отримав за роботу перемогу у категорії «Нічні пейзажі». Це яскраве полярне сяйво, що жевріє над ісландським водоспадом, утворилося завдяки тому, що заряджені частинки від Сонця взаємодіють із магнітним полем Землі та її атмосферою.
Alex van Harmelen
Ця світлина, що насправді складена з 15 різних частинок і вимагала 72 годин витримки, стала головним переможцем на виставці. На ній зображений комплекс хмар навколо Ро Змієносця — зоряної системи на відстані 360 світлових років від нас.
Jarrod Koh
А це — наша космічна сусідка, галактика Андромеди. Насправді її можна побачити й неозброєним оком у сприятливі дні, але звісно, не так детально, як на цій світлині, яку нагородили почесною згадкою виставки.
Michelle Bennett
І остання «космічна тварина» нашої галереї — туманність «Курки, що біжить». Так називають туманність IC 2944, яка розташована в сузір'ї Центавра. Світлина також отримала почесну згадку.
Andy Campbell