В атмосфері Венери нарахували 13 гігантських хмар за сто днів

Команда планетологів описала гігантські стіни хмар, що рухалися атмосферою Венери. Стоденні спостереження виявили появу 13 хмар планетарного масштабу. Їхню середню довжину оцінили у 4 100 кілометрів, а ширину — у 500. Такі тривалі спостереження дозволили виявити, що атмосферні хвилі, які спровокували утворення, дозволяють їм діставатися з нижніх шарів атмосфери Венери до верхніх. Робота опублікована у журналі Astronomy & Astrophysics.

Що відбувається в атмосфері Венери?

На відміну від Землі, схожа за масою та розмірами Венера, володіє щільною оболонкою з вуглекислого газу та азоту. Причому вона обертається у 60 разів швидше за поверхню планети — планетологи називають це явище надобертанням. Одним з можливих механізмів, що відповідає за нього, вважаються атмосферні хвилі, які живлять надобертання, спрямовуючи енергію в різні місця атмосфери Венери.

Атмосферні хвилі спостерігали у верхніх шарах планети, на висоті 65-70 км від її поверхні. А у 2016 році завдяки японській міжпланетній станції «Акацукі» (Akatsuki) планетологи виявили такі структури ближче до поверхні планети. Причому повторний аналіз минулих спостережень показав, що такі хвилі глибоко у венеріанській атмосфері — це явище повторюване, яке залишалося непоміченим принаймні з 1983 року.

На цей раз астрономам вдалося спостерігати на Венері принаймні 13 подій збурень атмосфери, які виявили у результаті 109 днів безперервного спостереження за планетою. Найтриваліший на сьогодні безперервний моніторинг, що охопив кілька шарів атмосфери планеи, вдалося провести за допомогою спостережень станції «Акацукі», наземної обсерваторії IRTF, а також астрономів-аматорів.

Що виявили вчені?

Астрономи проаналізували сотні зображень Венери в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазоні. Середня довжина утворених атмосферних структур складала 4 100 кілометрів, а ширина — у 500 кілометрів. Їх зафіксували у середніх шарах атмосфери, а на повний оберт навколо планети їм вистачало близько п'яти днів. Також астрономи вперше застали, як одна з таких хмар за 21 годину піднялася до верхніх шарів атмосфери. Імовірно, піднятися їй дозволили повільніші вітри.

Параметри явищ збігалися з результатами попередніх спостережень за планетою, що вказує на повторюваність. Однак, астрономи зазначають, що слід провести додаткові спостереження, які допоможуть охарактеризувати утворення та умови їхньої появи.

Раніше ми розповідали, як завдяки архівним спостереженням апарата «Магеллан» планетологам вдалося виявити сліди сучасної вулканічної активності на Венері. Сліди виверження вулкана знайшли на світлинах 30-річної давнини.