Синхронізація мозкових хвиль матерів і дітей під час гри виявилася однаково сильною під час гри рідною мовою та вивченою іноземною. Водночас така синхронізація була гіршою, коли матері й діти гралися поодинці й мовчки. Такі результати спростовують попередні уявлення про те, що емоційна відчуженість, що виникає через спілкування нерідною мовою, заважає формуванню зв’язку між матір’ю та дитиною. Дослідження опублікували в журналі Frontiers in Cognition.
Як вивчали синхронізацію мізків під час гри?
Дослідники зосередилися на сім’ях білінгвів зі Сполученого Королівства, де матері знали англійську не з дитинства, а освоїли її пізніше, тоді як діти зростали вже в оточенні двох мов: рідної й англійської. У 15 парах матерів і дітей віком три-чотири роки науковці вимірювали рівень кисню в судинах мозку за допомогою пристроїв спектроскопії в ближньому інфрачервоному діапазоні, які вдягали на голову під час гри в трьох сценаріях: спільно рідною для матері мовою, спільно англійською та порізно з екраном між ними.
Так дослідники виміряли активність мозку у двох ключових ділянках: префронтальній корі, відповідальній за прийняття рішень, планування та регуляцію емоцій, і скронево-тім’яному вузлі, залученому в соціальних взаємодіях і концентрації уваги. В обох ділянках синхронізація мозкових хвиль була вищою, якщо матері гралися разом з дітьми, а не окремо від них. При цьому синхронізація, у якій більшу роль відігравала саме дитина, була помітнішою тоді, коли сім’я гралася англійською. Це може бути пов’язаним із тим, що діти-учасники дослідження ходили в англомовні садочки, де більше брали участь у таких іграх, ніж їхні матері.
Як мозок вивчає іноземні мови
🤰 У дослідженні за участі немовлят науковці з’ясували, що вони впізнали іноземну мову, яку чули ще в утробі матері.
🤱 У родинах білінгвів саме матері відіграли більшу роль у вивченні дітьми мови — це свідчить проти поширеного підходу «один із батьків — одна мова».
🧠 Як виявилося, у процесі вивчення мови в дорослому віці мозок сприймає чужу та рідну мову різними півкулями.