Молекула ацетат, яка утворюється в клітинах внаслідок розщеплення глюкози та спирту, покращила довготривалу пам’ять у самиць мишей, але не в самців. Ця молекула вплинула на активність генів, пов’язаних із навчанням у відповідальній за пам’ять ділянці мозку — гіпокампі. Тож науковці планують вивчити, чи ін’єкції ацетату можуть покращити пам’ять у мишей старшого віку, а згодом і в людей із деменцією. Дослідження опублікували в журналі Science Signaling.
Як вплив ацетату на ДНК покращив пам’ять мишей?
Науковці досліджували вплив продуктів обміну речовин на організацію хроматину, тобто ступінь накручування ДНК на білки-гістони, від якого залежить активність окремих генів. Для оцінки довготривалої пам’яті науковці проводили тести на просторову пам’ять і запам’ятовування об’єктів, у яких оцінювали, скільки часу миші проводили, вивчаючи вже знайомий їм предмет у новій локації або невідомий об’єкт на заміну знайомому.
Після введення ацетату миші значно більше часу проводили, вивчаючи нові об’єкти чи розташування вже знайомих. Оскільки миші мають тягу до нового, це свідчить про те, що гризуни запам’ятали попередні об’єкти та відрізнили їх від нових, що вказує на кращу пам’ять. Аналіз клітин гіпокампа показав, що ацетат впливав на гістони, сприяючи розкручуванню ДНК і збільшенню активності генів у критичні для навчання періоди. Але такий ефект спостерігали лише у поєднанні з попереднім навчанням.
Що ще впливає на пам’ять
🧠 Жіночий статевий гормон естроген у мозку підсилив запам’ятовування травматичних подій мишами, що може пояснити вразливість жінок до ПТСР.
😴 Важливим для пам’яті є також сон: він не лише допоміг закріпити спогади та запобіг їхньому перемішуванню, але й підготував мозок до формування нових.
🩸 А наділити малорухливих мишей кращою пам’яттю допомогла плазма крові від активних гризунів — вона збільшила кількість нейронів і їхню виживаність.