Неандертальці подбали про дитину з синдромом Дауна, що дозволило їй дожити принаймні до шести- або семирічного віку. Про це науковці дізналися, обстеживши кістку черепа неандертальської дитини, яку знайшли в Іспанії. Це дослідження підтвердило, що неандертальці дбали одне про одного та спільно дбали про дітей. Його опублікували в журналі Science Advances.
Як виявили синдром Дауна у неандертальської дитини?
Науковці обстежили скроневу кістку дитини неандертальців, щоб реконструювати будову внутрішнього вуха. Вони виявили, що ця дитина мала патологію, яка супроводжувалася втратою слуху, рівноваги та запамороченнями. Таку патологію пов’язують із низкою генетичних синдромів, однак, ретельніше обстеживши рештки, науковці виключили усі, окрім синдрому Дауна.
Судячи з симптомів, які мала ця дитина, вона не змогла б дожити до шести років, якби про неї не дбали. Водночас мати дитини не змогла б самотужки дбати про неї через спосіб життя неандертальців та їхнє постійне пересування. Тому науковці припустили, що неандертальці співпрацювали, щоб подбати про дитину з синдромом Дауна. Вчені підсумовують, що відкриття свідчить на користь того, що співпраця зародилася у межах людського виду раніше, ніж вважалося.
- Науковці також змогли визначити можливий туберкульоз у двох неандертальців та одного кроманьйонця. Імовірно, це перший випадок виявлення цієї хвороби у давніх людей.